Правовий статус Війська Запорізького за Березневими статтями 1654 р. Богдана Хмельницького з московським царем

Автор(и)

  • Д. Курас кандидат історичних наук, доцент національна академія внутрішніх справ, Ukraine
  • В. Прус кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри історії держави та права, Національна академія внутрішніх справ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6818-0624

Ключові слова:

Військо Запорозьке, договірні статті, реєстрове козацтво, козацькі права і вольності

Анотація

В статті проаналізовано правовий статус Української гетьманської держави “Війська Запорозького” після Переяславської Ради 1654 року та підписання Березневих статей українським гетьманом Богданом Хмельницьким та московським царем Олексієм Михайловичем. Зокрема проаналізовано текст договірних статей в контексті укладення військово- політичного союзу між двома рівноправними суб’єктами міжнародного права – Українською гетьманською державою та Московією. Здійснено юридичний аналіз та порівняльну характеристику двох редакцій договірних статей, зокрема запропонованої Богданом Хмельницьким у кількості 23 статей та затверджених Земським Собором Московії у кількості 11 статей. Особлива увага приділяється техніко-юридичним та історико-правовим характеристикам договірних статей. Загалом договірні статі закріплювали державно-правовий статус Української гетьманської держави Війська Запорозького, козацький реєстр у кількості 60 000 осіб, забезпечували збереження прав, свобод та вольностей українського козацтва, власної судової, фінансової, фіскальної системи, забезпечувалася можливість взаємовідносин козацького уряду із зарубіжними країнами, окрім Речі Посполитої та Туреччини, яка здійснювалася за посередництвом царських урядовців. Іншим важливим аспектом збереження автономного статусу Української гетьманської держави було функціонування власної правової системи, яка включала звичаєве козацьке право, систему «попередніх прав», правові акти гетьманської влади та акти церковного права. Попри зазначені права і вольності для гетьманської влади, царський уряд закріпив за собою право запровадження на території Української гетьманської держави окремого податку на користь царської казни, право вільного розміщення московських військ на території Гетьманщини, а українське населення в свою чергу було зобов’язане їх утримувати. Загалом автор дійшов висновку, що попри можливість функціонування Війська Запорозького на правах автономії у взаємовідносинах з Московією, договірні статті заклали підвалини для згортання державного статусу Української гетьманської держави.

Посилання

Буднік, С. І., Прус, В. З. & Шкуратенко, О. В. (2017). Правові джерела Української гетьманської держави (Війська Запорізького). К., 244 с.

Грушевський, М. С. (1991). Історія України-Руси (в 11 т., Т. 8) НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського К.: Наук. думка, 856 с.

Мицик, Ю. М. (2015). Полинь-Коринь. Скільки діяв українсько-російський договір 1654 року? Старожитності. № 1, с. 10–11.

Яковлів, А. І. (2003). Українсько-Московські договори в XVII–XVIII віках. Антологія української юридичної думки (в 6 т, Т. 3). К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 584 с.

Яковлів, А. І. (1994). Українсько-московські договори XVII–XVIII віках. Договір гетьмана І. Мазепи 1687 р. Український історичний журнал. № 6. с. 123–135.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-29

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень