Місце договору у механізмі регулювання господарських правовідносин: компаративістський вимір
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.2Ключові слова:
договір, господарський договір, договірне право, суб’єкти господарювання, гармонізація, адаптація, імплементація, країни ЄвропиАнотація
У статті досліджується сутність та зміст поняття господарського договору в національному праві та проводиться порівняння з правом країн Західної Європи. Вказано на проблеми, що перешкоджають гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу у сфері регулювання господарських договорів, та запропоновано шляхи їх вирішення.
Аналізується: договір, як форма волевиявлення суб’єктів господарських відносин; головні принципи договірного регулювання, такі як: свобода договору, обов’язковість виконання договірних зобов’язань, взаємна вигода сторін, справедливість та пропорційність відповідальності; вимоги до форми господарського договору, що забезпечує захист інтересів учасників правовідносин і прозорість господарських операцій.
Встановлено, що договори є ключовим інструментом регулювання господарських правовідносин як у національному, так і в європейському праві. Порівняння українського та європейського правового підходів до договірного регулювання дозволяє виявити як спільні риси, так і відмінності, що зумовлені правовими традиціями та особливостями економічної системи.
У статті здійснено порівняльний аналіз законодавства України та європейського права може допомогти виявити відмінності, суперечності та недоліки в національному законодавстві, а також визначити області, що потребують гармонізації з європейськими стандартами. Вказано, що у контексті європейської інтеграції України важливим завданням є гармонізація національного договірного права з правом Європейського Союзу. Це включає впровадження сучасних стандартів договірного регулювання, забезпечення правової визначеності та передбачуваності для суб’єктів господарювання. Досліджено, що порівняльний аналіз законодавства України та європейського права охоплює вивчення різних аспектів, зокрема структуру та організацію законодавства, зміст нормативних актів, принципи та підходи до регулювання, договори, права споживачів, електронну комерцію, конкурентне право, міжнародну торгівлю, альтернативне вирішення спорів, виконання рішень європейських судів, правила внутрішнього ринку, гармонізацію законодавства, а також юридичну культуру та співпрацю. У межах статті розглядаються правові реформи, застосування прецедентного права, захист прав людини та вплив європейських норм на правову свідомість і культуру.
Посилання
Чернега А.П. До поняття договору у сфері господарських відносин. Часопис Київського університету права. 2010. № 2. C. 197-201.
Димінська О.Ю. Перспективи уніфікаційного вектору європеїзації договірного права. Міжнародний конгрес європейського права: збірн. наук. праць (м. Одеса, 21-22 квітня 2017 р.). Одеса: Фенікс, 2017. 356 с.
Ященко К. Уніфікація правових норм та гармонізація національних законодавств як способи наближення правового регулювання в державах-членах Європейського Співтовариства. Український часопис міжнародного права. 2002. № 3. C. 95-103.
Ромась М. Поняття та ознаки цивільних зобов’язань за участю держави України. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 1 (287). C. 21-26.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Д.Є. Забзалюк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.