Місце договору у механізмі регулювання господарських правовідносин: компаративістський вимір

Анотація

У статті досліджується сутність та зміст поняття господарського договору в національному праві та проводиться порівняння з правом країн Західної Європи. Вказано на проблеми, що перешкоджа­ють гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу у сфері регулювання господарських договорів, та запропоновано шляхи їх вирішення.

Аналізується: договір, як форма волевиявлення суб’єктів господарських відносин; головні прин­ципи договірного регулювання, такі як: свобода договору, обов’язковість виконання договірних зобов’язань, взаємна вигода сторін, справедливість та пропорційність відповідальності; вимоги до форми господарського договору, що забезпечує захист інтересів учасників правовідносин і прозо­рість господарських операцій.

Встановлено, що договори є ключовим інструментом регулювання господарських правовідносин як у національному, так і в європейському праві. Порівняння українського та європейського право­вого підходів до договірного регулювання дозволяє виявити як спільні риси, так і відмінності, що зумовлені правовими традиціями та особливостями економічної системи.

У статті здійснено порівняльний аналіз законодавства України та європейського права може до­помогти виявити відмінності, суперечності та недоліки в національному законодавстві, а також ви­значити області, що потребують гармонізації з європейськими стандартами. Вказано, що у контек­сті європейської інтеграції України важливим завданням є гармонізація національного договірного права з правом Європейського Союзу. Це включає впровадження сучасних стандартів договірного регулювання, забезпечення правової визначеності та передбачуваності для суб’єктів господарюван­ня. Досліджено, що порівняльний аналіз законодавства України та європейського права охоплює вивчення різних аспектів, зокрема структуру та організацію законодавства, зміст нормативних актів, принципи та підходи до регулювання, договори, права споживачів, електронну комерцію, конку­рентне право, міжнародну торгівлю, альтернативне вирішення спорів, виконання рішень європей­ських судів, правила внутрішнього ринку, гармонізацію законодавства, а також юридичну культуру та співпрацю. У межах статті розглядаються правові реформи, застосування прецедентного права, захист прав людини та вплив європейських норм на правову свідомість і культуру.