Місце договору у механізмі регулювання господарських правовідносин: компаративістський вимір

Автор(и)

  • Д.Є. Забзалюк доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії, історії та конституційного права Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1041-0148

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.2

Ключові слова:

договір, господарський договір, договірне право, суб’єкти господарювання, гармонізація, адаптація, імплементація, країни Європи

Анотація

У статті досліджується сутність та зміст поняття господарського договору в національному праві та проводиться порівняння з правом країн Західної Європи. Вказано на проблеми, що перешкоджа­ють гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу у сфері регулювання господарських договорів, та запропоновано шляхи їх вирішення.

Аналізується: договір, як форма волевиявлення суб’єктів господарських відносин; головні прин­ципи договірного регулювання, такі як: свобода договору, обов’язковість виконання договірних зобов’язань, взаємна вигода сторін, справедливість та пропорційність відповідальності; вимоги до форми господарського договору, що забезпечує захист інтересів учасників правовідносин і прозо­рість господарських операцій.

Встановлено, що договори є ключовим інструментом регулювання господарських правовідносин як у національному, так і в європейському праві. Порівняння українського та європейського право­вого підходів до договірного регулювання дозволяє виявити як спільні риси, так і відмінності, що зумовлені правовими традиціями та особливостями економічної системи.

У статті здійснено порівняльний аналіз законодавства України та європейського права може до­помогти виявити відмінності, суперечності та недоліки в національному законодавстві, а також ви­значити області, що потребують гармонізації з європейськими стандартами. Вказано, що у контек­сті європейської інтеграції України важливим завданням є гармонізація національного договірного права з правом Європейського Союзу. Це включає впровадження сучасних стандартів договірного регулювання, забезпечення правової визначеності та передбачуваності для суб’єктів господарюван­ня. Досліджено, що порівняльний аналіз законодавства України та європейського права охоплює вивчення різних аспектів, зокрема структуру та організацію законодавства, зміст нормативних актів, принципи та підходи до регулювання, договори, права споживачів, електронну комерцію, конку­рентне право, міжнародну торгівлю, альтернативне вирішення спорів, виконання рішень європей­ських судів, правила внутрішнього ринку, гармонізацію законодавства, а також юридичну культуру та співпрацю. У межах статті розглядаються правові реформи, застосування прецедентного права, захист прав людини та вплив європейських норм на правову свідомість і культуру.

Посилання

Чернега А.П. До поняття договору у сфері господарських відносин. Часопис Київського університету права. 2010. № 2. C. 197-201.

Димінська О.Ю. Перспективи уніфікаційного вектору європеїзації договірного права. Міжнародний конгрес європейського права: збірн. наук. праць (м. Одеса, 21-22 квітня 2017 р.). Одеса: Фенікс, 2017. 356 с.

Ященко К. Уніфікація правових норм та гармонізація національних законодавств як способи наближення правового регулювання в державах-членах Європейського Співтовариства. Український часопис міжнародного права. 2002. № 3. C. 95-103.

Ромась М. Поняття та ознаки цивільних зобов’язань за участю держави України. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 1 (287). C. 21-26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-01

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень