Роль судової реформи в побудові правової держави в Україні

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне дослідження сутнісних характеристик судової влади в контексті розбудови правової держави. Наголошено, що судова система виконує провідну роль у формуванні та розвитку демократичної, правової та соціально орієнтованої держави. Проведено аналіз основних теоретичних підходів до осмислення поняття судової влади та досліджено трансформації, які відбулись у її функціонуванні в результаті впровадження судової реформи. Виокремлено, що судові органи залишаються центральним елементом у вирішенні першочергових завдань, перед якими стоїть правова держава.

Приділено увагу актуальним викликам, з якими стикається сучасна судова влада в умовах реалізації її реформування. Окреслено ризики, що потенційно можуть загрожувати незалежності судової гілки влади. Окрема увага приділена проблемам порушення балансу у визначенні компетенції судів та процедурою призначення суддів, що може створювати загрози для правового функціонування інституції. У дослідженні підкреслюється необхідність ретельного перегляду теоретичних засад і практичних механізмів діяльності судової системи в контексті взаємодії з іншими гілками публічної влади. Особливий акцент зроблено на важливості забезпечення дотримання фундаментальних прав і свобод людини, виходячи з принципів верховенства права, а також адаптації та імплементації міжнародно визнаних стандартів у галузі правосуддя. В умовах сучасних глобальних і внутрішніх викликів для національних держав, які обрали демократичний шлях розвитку, таких як Україна, підтримання ефективного функціонування судової влади набуває критичного значення. Це передбачає не лише інституційне вдосконалення, але й приведення структурної організації та процедур діяльності судів у відповідність до вимог міжнародного права.

На особливу увагу заслуговує судова реформа в Україні як ключовий чинник трансформації її правової системи. Незважаючи на численні ініціативи оновлення судової системи з моменту проголошення незалежності, частина проблем, набутих впродовж десятиліть, залишається невирішеною. Вони продовжують поставати перед системою правосуддя як складні бар’єри на шляху до якісних змін і підвищення рівня довіри суспільства до судових установ.