Судовий контроль за виконанням рішень у немайнових справах цивільного судочинства України

Анотація

Визначається, що законодавство України, попри нещодавнє оновлення, дотепер потребує доопрацювання у частині регламентування судового контролю за виконанням рішень у немайнових справах цивільного судочинства України. Зокрема, у грудні 2024 року було підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», спрямований на удосконалення існуючих законодавчих положень про судовий контроль, який вніс значні корективи до цивільного процесуального законодавства у частині регламентування інституту судового контролю, що зумовлює потребу апелювати до оновлених положень Цивільного процесуального кодексу України. Змін зазнали статті: 148, 264, 265, 353, 432, 435, 447, 448, 449, 450, 451. Крім того, Цивільний процесуальний кодекс України доповнено статтями 447-1, 453-1-453-4. У немайнових цивільних спорах суд, за заявою стягувача, зможе зобов’язати боржника надати звіт про виконання рішення суду. У разі невиконання судового рішення боржник (або його керівник) може бути оштрафований тощо. Однак редакція викладу деяких положень вказаного закону викликає занепокоєння, з огляду на певну недосконалість: відсутність визначення випадків, які вважатимуться винятковими та можуть бути підставою для ініціювання судом продовження строку, передбаченого для вирішення справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; не врахування оцінки обставин справи й вини особи, на яку накладається штраф, фінансового стану фізичних осіб, які можуть бути відповідачами, боржниками, та їх соціального статусу; залишення поза увагою питання щодо змісту звіту боржника про виконання судового рішення у немайнових справах, де боржниками є іноземні особи, апатриди; невиправдано широке тлумачення, яке є можливим, виходячи з тексту частини шостої статті 453-4 щодо встановлення нового строку для подання звіту. Оскільки встановлюється, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту, без обмеження кількості таких поновлень.