Реєстрація шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, як підстава набуття повної цивільної дієздатності
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.39Ключові слова:
шлюб, реєстрація шлюбу, сімейна правосуб’єктність, рішення суду, шлюбний вікАнотація
Здатність фізичної особи самостійно, без згоди батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників набувати і здійснювати права, створювати та виконувати обов’язки, пов’язується із повною цивільною дієздатністю. Саме такий вид дієздатності дає змогу розуміти значення дій, які вчиняються і можливість передбачати їх наслідки. Цивільний кодекс України визначає дві підстави для «автоматичного» набуття повної цивільної дієздатності, до яких відносяться: досягнення фізичною особою повноліття та реєстрація шлюбу неповнолітньої особи. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України передбачається, що за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Підставами для надання такого права судова практика визнає, зокрема: фактичне створення сім’ї, вагітність, народження дитини. При цьому, якщо батьки (піклувальники) заперечують проти надання права на шлюб, їхня думка не є підставою для відмови в задоволенні заяви. Підставою для задоволення заяви є встановлення судом факту відповідності права на шлюб інтересам неповнолітньої особи (заявника). Моментом набуття повної цивільної дієздатності в даному випадку є саме реєстрація шлюбу, а не рішення суду про надання права на шлюб. При цьому, надання права на шлюб з особою, визначеною у рішенні суду, не тягне за собою можливість реєстрації шлюбу з іншою особою, якщо з якихось причин шлюб не було зареєстровано. Слід зазначити, що у ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України не визначено правових наслідків набуття повної цивільної дієздатності у разі реєстрації шлюбу (на противагу припинення шлюбу до досягнення повноліття та визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи). У зв’язку з цим, пропонуємо ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України доповнити новим абзацом і викласти його у такій редакції: «Повна цивільна дієздатність набута з моменту реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, поширюється на усі цивільні права та обов’язки». У зв’язку з цим, абзаци 2 та 3 ч. 2 ст. 34 вважати, відповідно, абзацами 3 та 4. Набута цивільна надає можливість таким неповнолітнім особам укладати усі правочини, як у своїх інтересах, так і в інтересах своїх дітей.
Посилання
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435–IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. №№ 40–44. Ст. 356.
Сімейний кодекс України від 10.01. 2002 р. № 2947-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. №№ 21. Ст. 135.
Конвенція про права дитини від 20.11. 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.
Матвієнко А. Умови й перешкоди укладення шлюбу у вітчизняному сімейному та канонічному праві. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 2. С. 33–39.
Конвенція про згоду на взяття шлюбу, шлюбний вік і реєстрацію шлюбу від 10.12.1962 р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU62015.
Менджул М.В. Порівняльне сімейне право: навчальний посібник. Ужгород: РІК-У, 2021. 296 с.
Ортинська Н.В. Правовий статус неповнолітніх: теоретико-правове дослідження: дис. д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень». Львів, 2017. 524 с.
Клименко С.В. Особливості регламентації та визначення умов укладення шлюбу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2013. № 6 (3). Том 2. С. 31–34.
Шимон С.І. Правова природа шлюбу за Сімейним кодексом України. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 18: Економіка і право. 2015. Вип. 28. С. 151–158.
Сафончик О.І. Теоретичні аспекти шлюбно-сімейних правовідносин. Часопис цивілістики. Випуск 21. С. 28–31. URL: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b341897b-1e8e-47fe-ae3d-88af8c892fc4/content.
Ватрас В.А. Поняття сімейної правосуб’єктності. Університетські наукові записки. 2005. № 3 (15). С. 93–99.
Німак М.О. Провадження у справах про надання права на шлюб. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2015. №824. С. 186-193.
Сімейний кодекс України: наук.-практ. коментар; за заг. ред. С.Я. Фурси. К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2008. 1248 с.
Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар: 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Правова єдність, 2009. 432 с.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03. 2004 р. № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40/40-42. Ст. 492.
Рєзникова М. Процесуальний порядок розгляду справ про надання права на шлюб: практичні аспекти. Jurnalul juridic național: teorie și practică. 2015. Iunie. С. 56–62.
Дмитраш Ю. Неповнолітня і не вагітна: за яких умов можна укласти шлюб. 2021. URL: https://ldn.org.ua/consultations/nepovnolitnia-i-ne-vahitna-za-iakykh-umov-mozhna-uklasty-shliub.
Балюк Т.М. Цивільне судочинство у справах про надання права на шлюб: дис….доктора філософії. 081 «Право». Київ, 2021. 202 с.
Чабан О.М., Котуха О.С. Здійснення права на шлюб за сімейним законодавством України. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 5. С. 202–204.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 10.02.2022 р. по справі 693/1251/21 (щодо надання права на шлюб). URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/103322432.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2023 р. про справі № 755/16432/23 (щодо надання права на шлюб). URL: https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/115307362.
Чорна Ж.Л. Цивільно-правовий захист майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб: дис… канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». Львів, 2006. 178 с.
Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11. Вісник Верховного суду України. 2008. № 1. Стор. 5.
Ієвіня О.В. Поняття неповнолітніх батьків у сімейному законодавстві України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2011. № 1(1). С. 100–104.
Крестовська Н.М. Ювенальний правовий статус. Наукові праці Одеської національної юридичної академії / під ред. С. Ківалова, Міністерство освіти і науки України, Одеська національна юридична академія. Одеса: Юридична література. 2009. Т. 8. С. 278–284.
Коталейчук С.П. Теоретико-правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямків діяльності міліції: дис …. канд. юрид. наук : спец.12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень». К., 2004. 214 с.
Пундор Ю.О. Про визначення змісту категорії «правосуб’єктність» у теорії права та галузевих теоріях цивільного й господарського права (порівняльно-правовий аспект). Часопис Київського університету права. 2013. № 1. С. 60–63.
Світлична Г.О. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності в порядку цивільного судочинства. Вісник Верховного Суду України. 2008. № 4 (92). С. 35–41.
Нечитайло Т.О., Луць В.В. Поняття цивільної правосуб’єктності та її елементів. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. 2015. Вип. 39. С. 166–174.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ж. Л. Чорна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.