Теоретичні засади визначення об’єкта кримінальних правопорушень проти власності у сфері будівництва

Автор(и)

  • Н. Г. Оленченко аспірантка відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Україна https://orcid.org/0009-0001-2963-415X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.104

Ключові слова:

кримінальне правопорушення, склад кримінального правопорушення, об’єкт кримінального правопорушення, злочин, проступок, власність, злочини проти власності, будівельна промисловість

Анотація

В статті розглядається теоретичний аспект такого елементу складу кримінальних правопорушень проти власності у будівельній промисловості, як об’єкт відповідного кримінального правопорушення (злочину чи проступку). Проаналізовано роль і значення об’єкта кримінального правопорушення в українській правовій системі. Так, встановлено, що практичне значення об’єкта кримінального правопорушення надзвичайно важливе принаймні в двох аспектах 1) нормотворчому (законодавчому) та 2) прикладному (кримінально-правова кваліфікація). Визначено що структура більшості розділів Особливої частини Кримінального кодексу України визначається головним чином змістом об’єкта кримінального правопорушення, чим опосередковується нормотворче значення об’єкта кримінального правопорушення.

У статті авторка підтримує триступеневу класифікацію об’єктів кримінального правопорушення – їх поділ на загальний, родовий та безпосередній. Визначено, що використання видового об’єкта кримінального правопорушення є недоцільним як з теоретичної, так і практичної точок зору.

Авторка розглядає основні концепції загального об’єкта злочину, що існують в українській науці кримінального права. Такими концепціями є визначення об’єкту злочину як: 1) суспільних відносин; 2) цінностей; 4) благ; 5) правовідносини; 6) реалії життя; 7) порядок відносин між людьми, що виникають у суспільстві з приводу матеріальних і нематеріальних предметів. Проаналізовані переваги і недоліки кожного з означених підходів до визначення об’єкта кримінального правопорушення.

Також проаналізовано поняття і значення родового об’єкта злочинів проти власності. Так, авторка критикує підхід що таким об’єктом є власність як одночасно економічна і правова категорія. Встановлено, що саме порядок відносин між учасниками будівельних відносин приводиться у невідповідний законодавству України стані внаслідок кримінальних правопорушень в сфері власності у будівельній галузі.

На підставі відповідного аналізу визначено, що основним безпосереднім об’єктом кримінальних правопорушень проти власності у будівельній сфері є порядок відносин між фізичними та юридичними особами (забудовник, підрядники, інвестор, власник земельної ділянки, регулюючі органи тощо) щодо створення (нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт) матеріальних благ – а саме об’єктів будівництва.

Посилання

Кримінальне право України. Особлива частина: навчальний посібник / Попович О.В., Томаш Л.В., Латковський П.П., Бабій А.Ю. Чернівці, 2022. 319 с.

Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Баулін Ю.В., Борисов В.І., Тютюгін В.І. та ін.]; за ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. 4-те вид., переробл. і допов. Х., 2010. 456 с.

Вознюк А.А. Теоретичні та практичні проблеми кримінальної відповідальності за створення злочинних об’єднань та участь у них як посягання на громадську безпеку: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. К., 2018. 38 с.

Бандурка І.О. Об’єкт злочину як кримінально-правова категорія. Право.ua: Науково-практичний журнал. 2015, № 2. С. 70–75.

Тацій В.Я., Пономаренко Ю.А. Об’єкт кримінального правопорушення. Вісник Асоціації кримінального права України, 2022, № 2(18). URL: http://vakp.nlu.edu.ua/article/view/267697.

Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т. / Т. 1: Загальна частина. за ред. В.Я. Тація та ін. Х., 2013. 376 с.

Вітко О.Ю. Теоретичні аспекти об’єкта і предмета злочину. Юридичний збірник Державного університету інфраструктури і технологій, 2020 № 1(6). С. 119 (111-120). URL: https://df.duit.in.ua/index.php/dictum/article/view/133/115.

Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды. Проблемы теории и развитие законодательства. Х., 1994. 640 с.

Мохаммед А М Байдусі. Кримінальна відповідальність за шахрайство за законодавством Єгипту, Йорданії, України (порівняльно-правове дослідження): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08. К., 2007. 16 с.

Фесенко Є.В. Права людини як найважливіша цінність що потребує кримінально-правового захисту. Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Малиновські читання». Острог, 16-17 листопада 2012 р. С. 225-226.

Берзін П.С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 К., 2004. 22 с.

Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): Монографія. К., 2006. 573 с.

Костенко О., Ландіна-Виговська А. Поняття об’єкта злочину: дискусію варто продовжити. Право України. 2008. Вип. 4. С. 101–105.

Ємельянов В.П., Коростиленко А.В. Дискусійні питання щодо загального поняття об’єкта злочинів. Часопис Київського університету права, 2016. № 1. С. 255–259.

Антонюк Н.О. Кримінально-правова охорона власності: навч. посібник. Львів., 2012. –514 с.

Василяка О.К. Родовий об’єкт господарських злочинів: дискусійні питання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. Випуск 41. Том 2. С. 104–106.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-01

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право