Фронтир у фокусі кримінологічного аналізу: поняття, зміст, виміри

Автор(и)

  • І. В. Кріцак кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права і кримінології навчально-наукового інституту №1, Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3530-4269
  • В. А. Пригоцький кандидат юридичних наук, доцент кафедри пава та суспільних наук ПВНЗ, «Вінницький фінансово-економічний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-0790-0541
  • О. М. Морозова кандидат юридичних наук, завідувач кафедри пава та суспільних наук ПВНЗ, «Вінницький фінансово-економічний університет», Україна https://orcid.org/0009-0001-6124-1938

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.124

Ключові слова:

злочинність, детермінація злочинності, фронтир, фронтирна злочинність, війна, цінності, протидія злочинності

Анотація

В українському наукометричному просторі дедалі частіше порушується питання фронтиту. Причому йдеться про багато його різновидів: починаючи від інформаційного та дипломатичного і закінчуючи історичним чи оборонним. Важливим є дослідження даного феномену з міждисциплінарних позицій. На окремих з них ми зупинимось, адже питання фронтиту має велике значення у вивченні зла/злочинності, криміногенності як у загальнодержавному, так і загальноцивілізаційному/планетарному масштабі. На особливу увагу в умовах сьогодення заслуговує оборонний фронт/оборонна політика української держави, що охоплює широкий комплекс фронтирів, що входять до цього поняття. Кримінотеологічне осмислення у цьому контексті є також неабияк важливим у відстоюванні української незалежності та рубежів самобутності, національних кордонів тощо. Загалом сьогодні понад 500 наукових фахових статей з кореневою сполукою «фронт» розміщених у Національній бібліотеці Україні ім. В.І. Вернадського. Методом міждисциплінарного аналізу, відібраний унікальний науковий матеріал спрощений за смисловою завантаженістю, що може бути використаний при читанні лекцій з кримінології «фронтирна злочинність» та в інших важливих цілях розбудови оборонної свідомості України.

Фронтир як концепт прикордоння та межі є не лише предметом дослідження істориків, а й активно вивчається кримінологами (зокрема Ю.В. Орловим) з позицій детермінантного складника. Він розглядається як ключ до розуміння причин і факторів глобальних трансформаційних процесів, що безперервно відбуваються у цивілізаційному масштабі. Фронтир постає як концептуальне явище та динамічний процес, що вимагає багатовимірного осмислення. Сучасні наукові тенденції підкреслюють необхідність дослідження фронтиру з різних перспектив: географічної, соціально-структурної, ідеологічної та духовно-ціннісної. Це зумовлено інтенсивним розвитком суспільних відносин, інформаційних технологій, а також викликами, пов’язаними з війнами, природними катаклізмами, виснаженням ресурсів і міжетнічними конфліктами. У сучасній кримінологічній парадигмі фронтир виступає як простір взаємодії, конфлікту та адаптації, що вимагає комплексного аналізу для формування ефективних стратегій протидії злочинності та забезпечення стабільності у період глобальних змін.

Посилання

Нікічук В. Фронтир та його складові в історичній географії України. Чорноморська минувшина. 2021. Вип. 16. С. 113–118.

Тернер Ф. Значення фронтиру в американській історії. Україна модерна. Пограниччя. Окраїни. Периферії. 2011. № 18. С. 11–46.

Винарчук Т.В. Національний контекст концепції фронтиру в українській історіографії. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2013. Вип. 36. С. 211–217.

Melnyk Viktor. Chapter Two: Tradition and Nation in Political Anthropology: The Ukrainian Ethno-historical Context. The Process of Politicization: How Much Politics Does a Society Need? CGS Studies vol. 5. / Edited by Wieslaw Waclawczyk and Adam Jarosz. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishing, 2017. Pp. 23–44.

Мельник В. Політична антропологія українського державотворення: традиції правосуб’єктності, суверенності та інтеграції в межах тюрко-візантійського фронтиру. Юридичний вісник. 2021. № 2. С. 7–35.

Орлов Ю.В. Фронтирна злочинність: поняття, ознаки. Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.): зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2019. С. 334–336.

Орлов Ю.В. Повоєнний транзит України: матриця криміногенних ризиків перехідного правосуддя. Вісник Кримінологічної асоціації України. № 32 (2), 2024. С. 180–231. https://doi.org/10.32631/vca.2024.2.13.

Мартинов А.Ю. Війна як фактор історичної трансформації фронтирів. Проблеми всесвітньої історії. 2023. № 1. С. 7–18.

Кулеба Д. Зміцнюємо дипломатичний фронт заради перемоги України. Україна дипломатична. 2022. Вип. 23. С. 7–11.

Волохова І.В., Волохов В.А. Основні виклики та напрями роботи логістичного фронту. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2023. № 81-82. С. 34–41.

Кресін О.В. Міжнародний експертний круглий стіл «Деокупація. Юридичний фронт”. Правова держава. 2023. Вип. 34. С. 818–820.

Койбічук В.В., Дрозд С.А. Фронтірний аналіз соціально-демографічних даних. Приазовський економічний вісник. 2021. Вип. 5. С. 173–178.

Герасимов Т.Ю. Кам’янець-Подільський і війна на «домашньому фронті» (1915–1917 рр.): повсякденний аспект. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2023. Вип. 44. С. 108–113.

Філіппенко Р.І., Савченко Н.М., Куделко С.М., Малютіна О.К. Історія України: навч. посіб. Київ: Альтера, 2013. 353 с.

Патрилак І. Бої за Україну в 1941–1942 рр.: провал «стратегічної оборони» // Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум’ї війни. Україна та українці у Другій світовій / В. В’ятрович, С. Громенко, М. Майоров та ін. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. С. 48–60.

Mалютіна О.К., Mалютін К.З. Трагедія Південно-Західного фронту: Київська катастрофа 1941 р. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022. № 4. С. 58–68.

Proctor, T.M. Civilians in a world at war, 1914–1918. New York: New York University Press. 2010. 363 p.

Кудряченко А.І. Україна, яка очолює широкий міжнародний антиросійський фронт, досягне переконливих успіхів як на воєнному, так і на дипломатичному напрямах. Проблеми всесвітньої історії. 2022. № 2. С. 7–11.

Федотенко К.А. «Інформаційна війна» та «інформаційний фронт»: наукове осмислення понять. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія : Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2023. № 3. С. 157–170.

Що таке «Інформаційний фронт» та чому він важливий? URL: https://deepstateua.com/shcho-takie-informatsiinii-front-ta-chomu-vin-vazhlivii/ (дата звернення: 03.03.2025).

Ніколаєнко Н. Інформаційний фронт російсько-української гібридної війни. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2022. № 1(12). С. 45–54.

Компанцева Л.Ф. «Битва наративів» як маркер гібридної війни (контент-аналіз інформаційного простору Харківщини). Записки з українського мовознавства. 2024. Вип. 31. С. 329–340.

Кочерга С.О. Самобутність ліричної героїні Марусі Няхай у контексті рецепції українсько-словацького фронтиру. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 31. С. 217–221.

Малиновський А. «Татарские набеги» Г.Ф. Квітки-Основ’яненка: від завоювання фронтирів до утворення культурного тигля. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. – 2021. Вип. 45. С. 240–251.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-28

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право