Фронтир у фокусі кримінологічного аналізу: поняття, зміст, виміри

Анотація

В українському наукометричному просторі дедалі частіше порушується питання фронтиту. Причому йдеться про багато його різновидів: починаючи від інформаційного та дипломатичного і закінчуючи історичним чи оборонним. Важливим є дослідження даного феномену з міждисциплінарних позицій. На окремих з них ми зупинимось, адже питання фронтиту має велике значення у вивченні зла/злочинності, криміногенності як у загальнодержавному, так і загальноцивілізаційному/планетарному масштабі. На особливу увагу в умовах сьогодення заслуговує оборонний фронт/оборонна політика української держави, що охоплює широкий комплекс фронтирів, що входять до цього поняття. Кримінотеологічне осмислення у цьому контексті є також неабияк важливим у відстоюванні української незалежності та рубежів самобутності, національних кордонів тощо. Загалом сьогодні понад 500 наукових фахових статей з кореневою сполукою «фронт» розміщених у Національній бібліотеці Україні ім. В.І. Вернадського. Методом міждисциплінарного аналізу, відібраний унікальний науковий матеріал спрощений за смисловою завантаженістю, що може бути використаний при читанні лекцій з кримінології «фронтирна злочинність» та в інших важливих цілях розбудови оборонної свідомості України.

Фронтир як концепт прикордоння та межі є не лише предметом дослідження істориків, а й активно вивчається кримінологами (зокрема Ю.В. Орловим) з позицій детермінантного складника. Він розглядається як ключ до розуміння причин і факторів глобальних трансформаційних процесів, що безперервно відбуваються у цивілізаційному масштабі. Фронтир постає як концептуальне явище та динамічний процес, що вимагає багатовимірного осмислення. Сучасні наукові тенденції підкреслюють необхідність дослідження фронтиру з різних перспектив: географічної, соціально-структурної, ідеологічної та духовно-ціннісної. Це зумовлено інтенсивним розвитком суспільних відносин, інформаційних технологій, а також викликами, пов’язаними з війнами, природними катаклізмами, виснаженням ресурсів і міжетнічними конфліктами. У сучасній кримінологічній парадигмі фронтир виступає як простір взаємодії, конфлікту та адаптації, що вимагає комплексного аналізу для формування ефективних стратегій протидії злочинності та забезпечення стабільності у період глобальних змін.