Розвиток центральних органів державної влади та спроба перетворення Австрії на конституційну монархію дуалістичного типу в умовах революції 1848-1849 років

Анотація

У статті досліджено розвиток центральних органів державної влади та спробу перетворення Австрії на конституційну монархію дуалістичного типу в умовах революції 1848-1849 років. Проаналізовано стан центральних державних органів влади Австрійської імперії напередодні вказаного періоду. Стверджується, що початком революції послужили події березня в Пожоні, де на угорських Національних зборах з широкою програмою ліберальних реформ виступив Л. Кошут. Стверджується, що віденська революція середини березня 1848 р., скликання парламенту, запровадження свободи преси, скасування цензури, ліквідація Надвірної канцелярії а також створення Кабінету Міністрів започаткували австрійський конституціоналізм. Глибоко проаналізовано Конституцію Піллерсдорфа, якою Австрія проголошувалась конституційною монархією. Констатовано, що цей прогресивний за змістом, але компромісний за суттю документ на момент розробки не влаштовував жодну зі сторін революції. Показано прогресивну роль скликаного влітку 1848 р. у Відні рейхстагу у ліквідації панщини, феодальних повинностей, панського суду а також у висуненні проєкту реституції (відновлення) етнічної рівноправності народів Австрійської імперії. Проаналізовано вересневий (1848) проєкт Конституції, підготовлений першим виборним парламентом, який не було введено в дію. Показано значення рейхстагу, який 1.09.1848 р. затвердив закон про скасування феодальних повинностей. Стверджується, що він не став класичним парламентом, а скоріше був законодавчо – дорадчим органом імператора. Охарактеризовано елементи націоналізму та шовінізму в угорському національно – визвольному русі періоду революції. Проаналізовано особливості виборів на території сучасного Закарпаття до Національних зборів Угорщини та специфічну роль керівництва греко –католицької церкви у їх проведенні. Розкрито структуру нового Кабінету Міністрів князя Ф. Шварценберга та процес призначення нового імператора Франца Йосифа. Охарактеризовано роботу Конституційної комісії Кромеризького парламенту, яка подала новому імператору проєкт прогресивної ліберальної конституції. Проаналізовано урядовий законопроєкт, головним положенням якого було централізоване управління всією монархією. Констатовано, що 7.03.1849 р. установчий рейхстаг, який так і не завершив розгляду основних законів, було розпущено. Розкрито основні положення октройованої Конституції, яку 4.03.1849 р. юний Франц Йосиф подарував імперії. Стверджується, що ця конституція також не була прийнята. Констатовано, що після оприлюднення октройованої конституції з’явився цілий ряд реформаторських конституційних актів. Визначено, що конституційні напрацювання 1848 р. були скасовані імператорським указом від 31.12.1851 р., який отримав назву «патент Сільвестра». Констатовано, що цей документ започаткував десятиліття неоабсолютизму. Запропоновано власні висновки з проаналізованого матеріалу.