Правовий статус і соціальна роль жінки в Стародавньому світі: від традицій до витоків гендерної рівності

Анотація

В статті досліджуються правовий статус і соціальна роль жінки в цивілізаціях Стародавнього світу крізь призму еволюції гендерних відносин. Зокрема, виокремлюються особливості становища жінки в різних державах: Стародавньому Римі, Месопотамії, Єгипті, Греції, Китаї, Персії та Індії, що дало змогу порівняти різні підходи та традиції. В статті особлива увага приділяється саме обсягу прав жінок в Стародавньому світі, їх соціальній ролі в тій чи іншій цивілізації. Також автори розглядають витоки гендерної рівності попри домінування патріархальних традицій, наведено відповідні приклади.

З’ясовано, що розвиток інститутів влади, релігії, сім’ї та власності безпосередньо впливав на місце жінки в суспільстві, визначаючи межі її правосуб’єктності, соціальної активності та правового захисту. Особливу увагу приділено аналізу правових норм і звичаїв, які регулювали майнові, шлюбно-сімейні та спадкові відносини як критеріїв оцінки соціальної рівності у досліджуваних цивілізаціях. Досліджено, що попри домінування патріархальної системи, у ряді держав – зокрема в Стародавньому Єгипті та Римі – спостерігалися прогресивні тенденції щодо визнання жінки суб’єктом права. Досліджено, що у Єгипті жінки могли володіти майном, укладати угоди, успадковувати власність і навіть обіймати високі державні посади. У Римі, з розвитком республіканських і імператорських інститутів, зростала правова автономія жінок, зокрема у сфері приватного права. Натомість у Месопотамії, Індії та Китаї жінка здебільшого розглядалася як підлегла чоловікові істота, що втілювало релігійно-моральну концепцію підпорядкування.

На основі міждисциплінарного підходу доведено, що соціокультурні відмінності, релігійні догми та політична структура суспільств визначали тип і динаміку гендерних відносин у кожній цивілізації. Зроблено висновок, що процес поступового розширення правового статусу жінки в Стародавньому світі став початковим етапом формування засад гендерної рівності, які згодом лягли в основу гуманістичних і демократичних ідей Нового часу.