Політико-правова діяльність А. Добрянського напередодні та під час функціонування Руського автономного округу в 1848 -1851 роках

Анотація

Вказується, у процесі пошуку оптимальної моделі діяльності держави у міжетнічній сфері важливого значення набуває проблема інституціоналізації у законодавстві певної національної ідентичності для урахування інтересів національних меншин та їх територіальних громад. У статті досліджено політико-правову діяльність А. Добрянського напередодні та під час функціонування Руського автономного округу в 1848–1851 роках. Проаналізовано шляхи пошуку національної ідентичності в цей період чехами, словаками, закарпатськими та галицькими русинами. Стверджується, що заклики прогресивних словацьких діячів до співпраці в національній сфері не знайшли відгуку на теренах краю до осені 1848 р., що свідчило про невтішний стан русинського суспільства.  Охарактеризовано  дискусію  навколо  соборно-національної  частини  декларації «Заклик до українського народу» та її історико-правове значення для галицьких, наддніпрянських та закарпатських русинів. Проаналізовано особливості ставлення до національного питання у середовищі греко-католицького духовенства Мукачівської та Пряшівської єпархій на початковому етапі революції у 1848 р. та його реакцію на звинувачення русинів у панславізмі. Аргументовано доводиться, що національні вимоги русинів не могли бути розроблені до Слов’янського з’їзду А. Добрянським разом зі словацькими представниками. Стверджується, що за своєю політико-правовою природою «Спільні прохання словаків та русинів Угорщини» містили елементи обмеженої адміністративно-територіальної та культурно-національної автономії русинських комітатів. Доводиться, що політико-правові та національні погляди А. Добрянського сформувалися під час навчання в Гірсько-лісовій академії в Щавниці, розвинулися під час роботи інженером на шахтах Чехії і Моравії, а також в результаті співпраці з видатними чеськими та словацькими діячами. Охарактеризовано причини відмови Відня від виконання вимог меморандуму «Про об’єднання руських коронних земель в одне політичне і адміністративне ціле». Детально проаналізовано політико-правову природу меморандуму – «Памятник русинів угорських». Розкрито процес створення та функціонування Руського округу (15.11.1849–28.03.1850) та причини його ліквідації. Зроблено власні висновки з проаналізованого матеріалу.