Особливості порівняльного історико-правового дослідження правових звичаїв

Анотація

Актуальність теми наукової статті зумовлена динамічним розвитком методології історико-правової науки, одним із основних напрямків якої є компаративістський. При цьому найменш дослідженим аспектом порівняльного історико-правового аналізу державно-правових явищ є методика і техніка зіставлення мікрооб’єктів, до яких, зокрема, належать і правові звичаї. Незважаючи на зростання наукового інтересу до правових звичаїв як форми права та проблем їхньої історичної ґенези, досі відсутнє належне методологічне забезпечення їх порівняльного вивчення, що потенційно зменшує гносеологічний потенціал подібних наукових робіт. У значній мірі такий стан справ обумовлюється тим, що правові звичаї є об’єктами мікропорівняльних історико-правових досліджень, методологія яких є недостатньо розвиненою. Саме тому метою статті стало дослідження загальної методики історико-правового порівняння правових звичаїв, а також специфіки їх зіставлення за наступними основними елементами: точний або приблизний історичний час ствердження звичаю, що згодом отримав своє правове оформлення; правило поведінки, що лежить в основі звичаю; частота або інтенсивність повторюваності звичаю членами суспільства; дата санкціонування звичаю державою; причини державного санкціонування звичаю. Для досягнення поставленої мети було використано структурно-функціональний метод, за допомогою якого було встановлено зміст поняття «правовий звичай», а також такі логічні операції, як аналіз, синтез і систематизація. Серед отриманих результатів наукової статті можна назвати характеристику загальної методики історико-правового зіставлення правових звичаїв, а також дослідження специфіки їх порівняльного аналізу за основними елементами. Перспективи подальших наукових пошуків у цьому напрямку полягають як у вдосконаленні загальної методики зіставлення правових звичаїв, так і в продовженні вивчення структури і змісту поняття правового звичаю задля забезпечення належного методологічного супроводу здійснення відповідних мікропорівняльних історико-правових досліджень.