Процесуальні особливості розгляду судами справ про усиновлення

Анотація

У статті досліджуються процесуальні особливості розгляду судами справ про усиновлення в Україні як окремої категорії цивільних справ, що потребують підвищеного рівня гарантій захисту прав дитини та забезпечення законних інтересів усиновлювачів. У центрі уваги перебувають положення Глав 1 і 5 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України, що визначають порядок провадження у справах про усиновлення.

Розкрито питання складу суду, учасників справи, змісту та форми заяви про усиновлення, особливостей доказування та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення справи. Особлива увага приділена ролі органів опіки та піклування, а також суду як активного суб’єкта у збиранні та перевірці доказів, оскільки від їхньої діяльності залежить дотримання принципу найвищих інтересів дитини.

На основі аналізу наукових праць вітчизняних авторів: О. Коваленко, Я. Тубольцевої, М. Шевелухи та узагальнення судової практики визначено основні проблеми, що виникають при розгляді таких справ: відсутність єдиних стандартів оцінки житлових і матеріальних умов усиновлювача, складнощі у залученні дитини до процесу, нечіткість процедур міжнародного усиновлення, а також недостатня уніфікація документального забезпечення справ. Запропоновано шляхи вдосконалення процесуального порядку шляхом підвищення ролі суду у ініціюванні доказів, удосконалення взаємодії судів із органами опіки та створення єдиної методики оцінювання готовності до усиновлення.

Результати дослідження спрямовані на формування цілісного уявлення про процесуальні механізми розгляду справ про усиновлення та вдосконалення судової практики в частині захисту прав дитини, відповідно до міжнародних стандартів і принципів сімейного права.

Додатково наголошується на важливості підвищення кваліфікації соціальних працівників та представників органів опіки у сфері усиновлення. Важливо забезпечити єдину інформаційну базу щодо дітей, які можуть бути усиновлені, та осіб, що подали заяви про усиновлення, що сприятиме прозорості та запобіганню зловживанням у цій сфері.

Також доцільним є розроблення чітких процесуальних механізмів співпраці між судами, міжнародними організаціями та консульськими установами при здійсненні міждержавного усиновлення, що відповідає положенням Гаазької конвенції 1993 року.

Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню довіри до судової системи, зміцненню гарантій дотримання прав дітей та забезпеченню стабільності сімейних правовідносин в Україні.