Гендерна рівність як фактор розвитку правової системи

Анотація

У статті обґрунтовано гендерну рівність як системний фактор розвитку сучасної правової системи, що забезпечує її еволюцію від формальної декларації принципів до ефективного механізму матеріальної справедливості, інклюзивності та сталого розвитку. Гендерна рівність розглядається не як ізольований напрям політики чи сукупність спеціальних норм, а як наскрізний принцип, що впливає на формування, тлумачення й застосування права, а також на трансформацію інституцій публічної влади.

Доведено, що гендерна рівність пов’язана з доктриною людських прав і полягає в усуненні структурної асиметрії, яка історично обмежувала доступ до прав залежно від статі. Вона функціонує як критерій якості правопорядку, оскільки правова система, яка допускає системну дискримінацію, не відповідає вимогам правовладдя.

Досліджено ключові механізми впливу гендерної рівності на розвиток права: усунення дискримінаційних норм сприяє економічному зростанню та звуженню гендерного розриву в зайнятості й підприємництві; інтеграція гендерного підходу посилює верховенство права, зменшує корупцію та підвищує довіру до інституцій. В українському контексті акцентовано на ролі гендерно-правової експертизи законодавства, реформ у сімейному, трудовому та кримінальному праві, а також на гармонізації з європейськими стандартами в рамках Державної стратегії до 2030 року.

Особливу увагу приділено впливу повномасштабної війни, яка загострила гендерні диспропорції (зростання насильства, фемінізація бідності), але водночас прискорила прогрес у військовій сфері. Встановлено, що гендерна рівність сприяє інституційним реформам, підвищує чутливість судочинства до гендерних аспектів і є методологічною вимогою правотворчості та правозастосування.

Резюмовано, що гендерна рівність поєднує аксіологічний, інституційний і доктринальний виміри, виступаючи чинником модернізації права та переходу до ціннісно орієнтованого правового мислення. Її повна реалізація є необхідною умовою демократичної, справедливої та адаптивної правової держави в умовах євроінтеграції та поствоєнної відбудови.