Кібербезпека як складова інформаційної безпеки: теоретичні та прикладні аспекти

Автор(и)

  • Д. А. Селіхов доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії держави та права Навчально-наукового інституту права та інноваційної освіти Дніпровського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2109-9172

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.01.1.14

Ключові слова:

інформаційна безпека, національна безпека, кібербезпека, кіберпростір, воєнний стан, європейська інтеграція, європейські стандарти

Анотація

У статті розкрито теоретичні та практичні правові аспекти забезпечення кібербезпеки як складової інформаційної безпеки в Україні.

Зазначено, що інформаційна безпека є багатовимірною концепцією, що охоплює практично всі сфери суспільного життя унаслідок стрімкого та повсюдного поширення інформаційних технологій. В умовах воєнного стану, кібербезпека є одним із найбільш проблемних питань сучасності, оскільки кіберзагрози також постійно примножуються і ускладнюються. Кібербезпеку визначено як складову інформаційної безпеки, що реалізується в умовах використання комп’ютерних систем і телекомунікаційних мереж та спрямована на захист даних, інформаційних ресурсів і критично важливих інтересів особи, суспільства та держави від кіберзагроз і кібератак.

У правовому вимірі кібербезпека постає як цілісна система нормативно врегульованих інструментів і заходів, що реалізуються у кіберпросторі з метою гарантування національної безпеки. Нормативно-правова база у сфері кібербезпеки значною мірою не встигає за стрімким розвитком інформаційних технологій і трансформацією форм та методів кібератак, що зумовлює наявність прогалин у правовому регулюванні та ускладнює практичну реалізацію відповідних норм.

Доведено, що сучасний стан правового регулювання кібербезпеки в Україні виявляє низку системних проблем, зокрема фрагментарність законодавства, відсутність цілісної концепції державної політики, дублювання повноважень суб’єктів забезпечення кібербезпеки та недостатню координацію між ними. За умов постійного зростання кількості та складності кібератак, спрямованих, у тому числі, на критичну інфраструктуру та державні інформаційні ресурси, така ситуація істотно знижує ефективність протидії кіберзагрозам.

Зроблено висновок, що зв’язку з цим особливої актуальності набуває вдосконалення нормативно-правового забезпечення кібербезпеки шляхом його гармонізації з європейськими та міжнародними стандартами, а також запровадження дієвих механізмів міжвідомчої координації та публічно-приватного партнерства. Врахування досвіду Європейського Союзу та активна участь України у міжнародному співробітництві у сфері кіберзахисту можуть стати важливими чинниками підвищення стійкості національної системи кібербезпеки та ефективної відповіді на сучасні й майбутні кіберзагрози.

Посилання

Горбенко О.І. Інформаційна та кібербезпека: концептуальні засади та практичні аспекти. Харків: «Фоліо». 2017. 320 с.

What is Cyber Security? Definition and Best Practices. IT Governance. 2020. URL: https://www.itgovernance.co.uk/what-iscybersecurity.

Баранов О.А. Про тлумачення та визначення поняття «кібербезпека». Правова інформатика. 2014. № 2 (42). С. 54–62. URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/14boavpk.pdf.

Кондратюк М. В. Кібербезпека України в системі національної безпеки. Право і суспільство. 2019. № 6. Ч. 2. С. 42–48. DOI https://doi.org/10.32842/2078-3736-2019-6-2-7.

Сопілко І. Інформаційна безпека та кібербезпека: порівняльно-правовий аспект. Наукові праці Київського авіаційного інституту. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». 2021. № 2 (59). С. 110–115. DOI: https://doi.org/10.18372/2307-9061.59.15603.

Гончаренко Г.А. До проблеми визначення та розмежування дефініцій «інформаційна безпека» і «кібербезпека». Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 5. С. 466–471. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.73.

Мельник С.В., Тихомиров О.О., Лєнков О.С. До проблеми формування понятійно-термінологічного апарату кібербезпеки. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави: зб. матер. наук.-практ. конф. (Київ, 22 березня 2011 р.). Київ: Вид-во НА СБ України, 2011. Ч. 2. С. 43–48.

Валюшко І. О. Кібербезпека України: наукові та практичні виміри сучасності. Вісник НТУУ «КПІ». 2016. № 3/4 (31-32). С. 117–124. URL: https://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/140496/137578.

Такаченко О., Ткаченко К. Кіберпростір і кібербезпека: проблеми, перспективи, технології. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. 2018. № (1). С. 75–86. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-796x.1.2018.147257.

Манжай О.В. Використання кіберпростору в оперативно розшуковій діяльності. Право і безпека. Науковий журнал. 2009. № 4. С. 142–149. URL: https://files01.core.ac.uk/download/333962960.pdf.

Пролорензо А. Кібербезпека в українських літературних джерелах: політичний огляд. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія. 2025. № 20. С. 31-35. DOI: https://doi.org/10.32782/2312-1815/2025-20-4.

Трофименко О., Прокоп Ю., Логінова Н., Задерейко О. Кібербезпека України: аналіз сучасного стану. Захист інформації. 2019. Том 21. № 3. С. 150–157. DOI: 10.18372/2410-7840.21.13951.

Остапенко О.В., Берназ П.С. Кіберзлочинність як загроза національній безпеці України. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2024. № 1(130). С. 78–86. DOI:10.35774/app2025.02.164.

Мазепа С. Кібербезпека в Україні: сучасні виклики та шляхи вдосконалення законодавчого регулювання. Актуальні проблеми правознавства. 2025. № 2 (42). С. 164–171. URL: https://appj.wunu.edu.ua/index.php/appj/article/view/2142/2163.

Ємельянов В.М., Бондар Г.Л. Кібербезпека як складова національної безпеки та кіберзахист критичної інфраструктури України. Публічне управління та регіональний розвиток. 2019. № 5. C. 493–523. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/purr_2019_5_4.

Войціховський А.В. Кібербезпека як важлива складова системи захисту національної безпеки європейських країн. Журнал східноєвропейського права. 2018. № 53. С. 26–37. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a2dd0ed8-c884-4205-8d60-df50918d943e/content.

Трофименко О. Моніторинг стану кібербезпеки в Україні. Правове життя сучасної України: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (17 травня 2019 р.). 2019, Одеса: Видавничий дім «Гельветика». С. 642–646.

Наливайко Л.Р., Вітвіцький С.С. Право на доступ до публічної інформації в контексті контролю громадян за діяльністю держави. Право і суспільство. 2014. № 5(2). С. 28–33. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN.

Ряполов А.П. Захист інформаційного простору України в умовах гібридної війни: межі між свободою слова та інформаційною безпекою. Національні інтереси України. 2025. № 5 (10). С. 746–758. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1793-2025-5(10)-746-757.

Наливайко Л.Р. Інформаційна безпека та інформаційна політика в Україні: конституційно-правовий аспект. Вісник Запорізького державного університету. 2003. № 1. С. 60–65. URL: https://scholar.google.com/citations?view_op=view_citation&hl=uk&user=U6ecyI4AAAAJ&citation_for_view=U6ecyI4AAAAJ:tuHXwOkdijsC.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-23

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень