Кібербезпека як складова інформаційної безпеки: теоретичні та прикладні аспекти

Анотація

У статті розкрито теоретичні та практичні правові аспекти забезпечення кібербезпеки як складової інформаційної безпеки в Україні.

Зазначено, що інформаційна безпека є багатовимірною концепцією, що охоплює практично всі сфери суспільного життя унаслідок стрімкого та повсюдного поширення інформаційних технологій. В умовах воєнного стану, кібербезпека є одним із найбільш проблемних питань сучасності, оскільки кіберзагрози також постійно примножуються і ускладнюються. Кібербезпеку визначено як складову інформаційної безпеки, що реалізується в умовах використання комп’ютерних систем і телекомунікаційних мереж та спрямована на захист даних, інформаційних ресурсів і критично важливих інтересів особи, суспільства та держави від кіберзагроз і кібератак.

У правовому вимірі кібербезпека постає як цілісна система нормативно врегульованих інструментів і заходів, що реалізуються у кіберпросторі з метою гарантування національної безпеки. Нормативно-правова база у сфері кібербезпеки значною мірою не встигає за стрімким розвитком інформаційних технологій і трансформацією форм та методів кібератак, що зумовлює наявність прогалин у правовому регулюванні та ускладнює практичну реалізацію відповідних норм.

Доведено, що сучасний стан правового регулювання кібербезпеки в Україні виявляє низку системних проблем, зокрема фрагментарність законодавства, відсутність цілісної концепції державної політики, дублювання повноважень суб’єктів забезпечення кібербезпеки та недостатню координацію між ними. За умов постійного зростання кількості та складності кібератак, спрямованих, у тому числі, на критичну інфраструктуру та державні інформаційні ресурси, така ситуація істотно знижує ефективність протидії кіберзагрозам.

Зроблено висновок, що зв’язку з цим особливої актуальності набуває вдосконалення нормативно-правового забезпечення кібербезпеки шляхом його гармонізації з європейськими та міжнародними стандартами, а також запровадження дієвих механізмів міжвідомчої координації та публічно-приватного партнерства. Врахування досвіду Європейського Союзу та активна участь України у міжнародному співробітництві у сфері кіберзахисту можуть стати важливими чинниками підвищення стійкості національної системи кібербезпеки та ефективної відповіді на сучасні й майбутні кіберзагрози.