Аномалії правової сфери в контексті правової спадщини: генезис, прояви та вплив на сучасний правовий розвиток

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню аномалій правової сфери як структурного та концептуального елементу правової спадщини, що відображає динаміку історичного розвитку права. У роботі розкрито зміст правових аномалій як відхилень від нормативної моделі, які виникають у результаті суперечностей між усталеними правовими традиціями та новими соціальними реаліями. Підкреслено, що аномалії не лише засвідчують дисфункції правових інститутів, але й виконують роль каталізаторів правової еволюції, стимулюючи трансформацію правосвідомості та оновлення правових принципів. На основі історико-правового аналізу охарактеризовано найпоширеніші форми аномалій, зокрема правовий нігілізм, правовий інфантилізм тощо. Особливу увагу приділено чинникам, що спричиняють появу аномалій: політичним, правовим, організаційно-управлінським, морально-психологічним. Зазначено, що в умовах суспільних трансформацій України аномалії правової сфери стають маркерами глибинних процесів переосмислення правової спадщини, виявляючи напруження між нормативним і фактичним рівнями правового життя. Аргументовано, що подолання негативних наслідків правових аномалій потребує системного теоретичного осмислення, критичного аналізу історичного досвіду, посилення ролі правової культури та забезпечення сталості правотворчих процесів. Отримані результати відкривають нові перспективи для формування сучасних підходів до дослідження правової спадщини, уточнення понятійного апарату та вироблення практичних механізмів мінімізації правових відхилень у сучасній правовій системі. Окрему увагу приділено тому, як аномалії проявляються у різних історичних періодах. Результати наукового дослідження дозволяють окреслити наслідки правових аномалій, зокрема порушення прав і свобод громадян, правові конфлікти, нестабільний правовий порядок та загроза легітимності правової сфери. Зроблено обґрунтований висновок стосовно того, що розгляд аномалій правової сфери у контексті правової спадщини є актуальним питанням на сьогодні і відкриває нові перспективи та методологічні орієнтири для здійснення подальших наукових, теоретичних й практичних розробок.