Інститут омбудсмана в Україні та проблеми його конституційно-правового регулювання

Анотація

У статті з’ясовано історичні аспекти і нинішні особливості конституційного регулювання омбудсмана в Україні, проаналізовано спроби внесення змін до Конституції України у 2019 році із приводу спеціалізованих парламентських уповноважених, надано оцінку законодавчого регулювання спеціалізованих уповноважених в Україні, висловлено власні пропозиції щодо подальших змін. Зроблено висновок, що український парламентський омбудсман є доволі сильною інституційною фігурою в нинішній конституційній системі України. Доведено, що замість ідеї щодо створення спеціалізованих омбудсманів, у тому числі і через неможливість створення на практиці додаткових парламентських омбудсманів (висновок КСУ від 20 листопада 2019 року № 6-в/2019), достатньо поширеною стала модель омбудсманів непарламентських. Обґрунтовано, що кожен випадок слід аналізувати окремо, адже поняття омбудсмана поступово трансформувалося в більш широку модель органу, який здійснює захист прав людини (відомі такі поняття, як «студентський омбудсман» тощо). Водночас в деяких випадках можлива певна конкуренція із традиційним омбудсманом. Вважаємо, що важливою є суто конституційна проблема – як бути із конституційними повноваженнями певних вищих органів, які призначають тих чи інших омбудсманів. Якщо щодо Кабінету Міністрів України це питання вирішується шляхом використання ст. 117 Конституції (відповідно до п.10 він здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України), то щодо Президента України питання залишається відкритим. З одного боку, п. 28 ст. 106 Конституції дозволяє Президенту створювати «у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби», з іншого, та ж ст. 106 (п. 31) чітко визначає, що повноваження Президента визначені виключно самою Конституцією. Зроблено висновок, що якщо омбудсман не є дорадчим чи консультативним допоміжним органом, то він має бути конституціоналізований в самій Конституції із правом відповідного призначення його очільника саме Президентом.