Віртуальні активи як об’єкти цивільних прав: проблема кваліфікації між майном, майновими правами та «цифровою річчю»

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню віртуальних активів як об’єктів цивільних прав та аналізу проблеми їх правової кваліфікації між майном, майновими правами та «цифровою річчю». У роботі акцентовано увагу на зростанні ролі цифрових активів у сучасному цивільному обороті, що зумовлено розвитком цифрових технологій, блокчейн-систем та децентралізованих фінансових інструментів. Зазначено, що відсутність усталеного підходу до визначення правової природи диджитальні цінності створює труднощі для їх ефективного правового регулювання та захисту прав учасників цивільних правовідносин.

Авторкою проналізовано основні наукові підходи до розуміння цифрових активів як різновиду майна, як об’єкта майнових прав або як самостійного нового об’єкта цивільних прав - «цифрової речі». Розкрито особливості кожної з цих концепцій, їх переваги та недоліки, а також межі застосування традиційних цивільно-правових конструкцій до цифрових об’єктів, що не мають матеріальної форми, але володіють економічною цінністю та оборотоздатністю. Окрему увагу приділено співвідношенню електронне майно із класичними об’єктами цивільних прав, питанням виникнення, здійснення та припинення прав на них.

У статті досліджено чинне законодавство України у сфері обігу віртуальних активів, положення Цивільного кодексу України та спеціальних нормативно-правових актів, а також виявлено наявні прогалини й колізії правового регулювання. Зроблено висновок, що невизначеність правової природи криптоактивів негативно впливає на можливість їх використання у договірних відносинах, спадкуванні, забезпеченні зобов’язань і судовому захисті. За результатами дослідження обґрунтовано необхідність формування узгодженого та комплексного підходу до кваліфікації віртуальних активів у системі об’єктів цивільних прав з метою забезпечення правової визначеності та стабільності цивільного обороту в умовах цифрової економіки.