Детермінанти формування системи конституційних принципів цивільного судочинства

Анотація

У статті здійснено ретельний аналіз наявних наукових бачень окремими вченими детермінантів формування системи конституційних принципів цивільного судочинства та надано авторське бачення даної проблематики.

Постановка проблеми вказує на обмеженість розвитку досліджуваного питання серед наукових спільнот вчених процесуалістів та потребує нових свіжих поглядів для визначення системи конституційних принципів цивільного судочинства.

Запропоновано фактори, які сприяють утворенню системи конституційних принципів цивільного судочинства, які поділено на наступні групи. Перша група – це фактори, що мають матеріально-правову природу. Друга група – це фактори, що відображають конституційні та інші загальноправові й соціальні цінності. Третя група – це фактори процесуального характеру, які безпосередньо впливають на результативність самої системи принципів цивільного судочинства.

Встановлено фактори, що визначають механізм судового захисту. До їх числа належить необхідність співвідношення між активними повноваженнями суду і пасивністю учасників судового процесу. Також звертається увага на фактор обумовлений важливістю надання учасникам судового процесу права на оскарження судових рішень і розробку ефективних процесуальних способів його реалізації, поряд із забезпеченням остаточності судових рішень, що набрали законної сили. Окрім цього, фактори зовнішнього впливу на систему принципів цивільного судочинства, які безпосередньо впливають на національні процесуальні системи.

У світлі розглядуваних проблем і наукового обґрунтування факторів, що сприяють формуванню нової системи конституційних принципів цивільного судочинства, виправданим видається виділення історико-культурних і політико-правових факторів. Ці фактори діють на рівні багатовікової правосвідомості та непорушних правових традицій українського народу та, частково, й досі визначають успішність проведених реформ у державі.

Зазначено, про значення рівня правової культури. Низький рівень довіри до державно-правових інституцій, і, зокрема, до суду і сторін, породжує формалізовані вимоги до здійснення цивільного судочинства.