Поняття та види ухвал суду першої інстанції в цивільних справах

Анотація

У статті досліджено поняття та види ухвал суду першої інстанції в цивільних справах. Вказується, що оскільки правомірність рішення суду безпосередньо залежить від коректності розв’язання проміжних питань, законність кожної окремої ухвали є запорукою обґрунтованості ухваленого судом рішення. Автор зазначає, що постановлення ухвал можливе на будь-якій стадії цивільного судочинства у суді першої інстанції. Вказується, що ухвали є процесуальною формою реалізації розпорядчих повноважень суду. Вони приймаються для вирішення окремих процедурних питань, що виникають під час розгляду справи або на стадії виконання судового рішення. Автор зазначає, що ухвали виконують передусім організаційну функцію, забезпечуючи динаміку процесу – від його ініціювання до логічного завершення. Детально аналізується поняття судових ухвал. У статті вказується, що для набуття статусу акту правосуддя судова ухвала має відповідати сукупності обов’язкових умов: 1) ухвала повинна бути постановлена належним суб’єктом – судом; 2) закон має передбачати постанову відповідної ухвали; 3) ухвала має бути виражена у встановленій законом процесуальній формі та містити усі необхідні реквізити, передбачені ЦПК України; 4) постановленню ухвали має передувати чітко визначена процедура встановлення саме таких обставин, з якими закон пов’язує можливість постановлення відповідної ухвали. Зазначається, що правова природа судової ухвали розкривається через її триєдину сутність: 1) вона виступає як оперативно-розпорядчий процесуальний акт, що фіксує кожну процесуальну дію суду під час розгляду справи; 2) ухвала є актом правосуддя, оскільки вона розв’язує конкретні процедурні питання; 3) вона виконує правотрансформаційну роль, та виступає актом, що створює, змінює та припиняє процесуальні правовідносини між учасниками справи. Автор детально аналізує класифікації ухвал за формою (порядком постановлення) та змістовим наповненням. Також автор аналізує окремі ухвали. Вказується, що аналіз видів судових ухвал дозволяє диференціювати їх на обов’язкові (необхідні для кожної справи) та факультативні (постановлення яких зумовлене конкретними обставинами чи клопотаннями учасників).