Новели судового контролю за виконанням судових рішень у цивільному судочинстві

Анотація

Стаття присвячена аналізу питань судового контролю за виконанням судових рішень у цивільному судочинстві України. Належне функціонування інституту судового контролю у цивільному судочинстві є одним із пріоритетів в аспекті забезпечення верховенства права та захисту прав і свобод людини в Україні. Автор звертає увагу на новели в діючому процесуальному законодавстві, які регулюють вказане питання. По-перше, відтепер у немайнових цивільних спорах суд за заявою стягувача зможе зобов’язати боржника надати звіт про виконання рішення суду; по-друге, у разі невиконання судового рішення боржник (або його керівник) може бути оштрафований; по-третє, уточнено порядок подання скарг на дії державних і приватних виконавців. На підставі аналізу позицій вітчизняних вчених та науковців, автор доходить до висновку, що деякі положення оновленого процесуального законодавства у частині судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві України потребують подальшого удосконалення.

У статті розкриваються ознаки судового контролю, виокремлюються функції (забезпечувальна, контрольна, превентивна) та види судового контролю, обґрунтовується його сутність та значення. У праці підкреслюється безпосередня роль суду під час виконання судових рішень. Наголошено на участі суду під час розгляду заяв стягувача, виконавця, учасників справи щодо процесуальних питань, а також під час розгляду скарг сторін виконавчого провадження. Звернено увагу на адміністративну форму захисту порушених прав стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника). Однак, акцентовано увагу на ефективності судового контролю, що має безпосередній вплив на реалізацію конституційного принципу обов’язковості судових рішень. Робиться висновок, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільному процесі є не лише завершальною стадією судового захисту, а й важливим засобом гарантування ефективності правосуддя, який має бути спрямований на забезпечення реального, повного і своєчасного виконання судових рішень – як ключової умови функціонування правової держави.