Встановлення факту батьківства: теоретичний та практичний аспекти

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретичних та практичних аспектів встановлення факту батьківства у судовому порядку. У роботі проаналізовано фундаментальні засади сімейного законодавства України щодо визначення походження дитини, що є ключовою передумовою виникнення взаємних прав та обов’язків між батьками та дітьми. Автором здійснено розмежування між процедурами визнання батьківства, що розглядається у позовному провадженні щодо живої особи, та встановлення факту батьківства, яке реалізується після смерті чоловіка або оголошення його померлим у порядку окремого провадження, а в разі наявності спору про право – у позовному провадженні.

Особливу увагу приділено актуалізації зазначеної проблематики в умовах правового режиму воєнного стану. Зауважено, що встановлення походження дитини від загиблого військовослужбовця на сьогодні є не лише правовим питанням, а й безальтернативною юридичною підставою для забезпечення соціальної справедливості. Саме судове рішення у цій категорії справ виступає інструментом, що дозволяє реалізувати конституційні гарантії дитини на державну допомогу, отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, одноразової грошової допомоги та оформлення спадкових прав.

У статті проаналізовано актуальні правові позиції Верховного Суду. Констатовано, що хоча молекулярно-генетична експертиза залишається пріоритетним доказом із найвищим ступенем вірогідності (99,9%), сучасна судова практика свідчить, що застосування принципу комплексного оцінювання доказів дозволяє судам приймати рішення на підставі сукупності інших доказів (письмових, електронних доказів та показань свідків).

Окремим аспектом дослідження є аналіз застосування статті 109 ЦПК України. Автор зауважує, що ухилення родичів померлої особи від участі в експертизі розцінюється як підстава для визнання факту батьківства, що слугує дієвим запобіжником проти процесуальних зловживань. У висновках підкреслено, що правова визначеність та зрозуміла судова практика у сфері встановлення батьківства є запорукою перетворення декларативних конституційних норм у дієвий механізм захисту інтересів родин загиблих захисників України, сприяючи визначенню правового статусу дітей та їхньому подальшому розвитку.