Судовий контроль ex ante за проведенням перевірок суб’єктів господарювання Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями: недоліки законодавства та способи їх усунення

Анотація

У даній статті досліджуються законодавчі зміни у вигляді впровадження судового контролю за проведенням перевірок суб’єктів господарювання Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями. Зазначені зміни спрямовані на попереднє судове санкціонування дій регулятора, пов’язаних із проведенням перевірок суб’єктів господарювання. Таке судове санкціонування виступає додатковим запобіжником для визначення того, чи існують насправді реальні підстави для здійснення такої перевірки та вчинення відповідного переліку процесуальних дій, як, наприклад, вилучення майна, опломбування приміщень тощо.

Визначається те, що одним із завдань, які законодавець прагнув досягти вносячи відповідні зміни, було наближення українського законодавства про конкуренцію та практику застосування до acquis communautaire Європейського Співтовариства. У відповідності до статті 256 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Верховною Радою України 16 вересня 2014 року, Україна взяла на себе відповідні зобов’язання. Встановлено, що такий курс розвитку чинного законодавства беззаперечно є правильним та виправданим.

Розглядається механізм судового контролю за законністю проведення перевірок та вчинення процесуальних дій антимонопольними органами на прикладі Німеччини. Зокрема визначено, що німецьке законодавство встановлює обов’язковий судовий дозвіл для антимонопольних органів у разі проведення обшуку на території суб’єкта господарювання.

Виділено ряд недоліків законодавства, що існують в механізмі судового контролю за проведенням перевірок суб’єктів господарювання Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями, зокрема це: непослідовність та нелогічність віднесення статті 252-1 ГПК України «Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження за клопотаннями Антимонопольного комітету України, територіального відділення Антимонопольного комітету України» до розділу IV глави 1 «Апеляційне провадження»; невизначеність процесуального статусу учасників справи у такій категорії справ; відсутність ухвали постановленої за результатами розгляду клопотання Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень про надання дозволу на перевірку суб’єкта господарювання у переліку ухвал, передбачених статтею 255 ГПК України для оскарження окремо від судового рішення в апеляційному порядку; неврегульованість визначення територіальної юрисдикції (підсудності) у справах за клопотанням Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень щодо перевірки суб’єктів господарювання, а також запропоновано ряд способів вирішення наведених недоліків законодавства, які зазначено у висновках до даної статті.