Напрями вдосконалення правового механізму виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками в Україні

Анотація

У статті проаналізовано сучасний стан правового регулювання праці науково-педагогічних працівників в Україні та визначено перспективні напрями його реформування. Розкрито специфіку правового статусу науково-педагогічних працівників як суб’єктів, що забезпечують виконання суспільно важливих завдань у сфері вищої освіти.

Досліджено особливості правового механізму регулювання трудових правовідносин із науково-педагогічними працівниками, проаналізовано норми чинного трудового й освітнього законодавства та виявлено основні проблеми їх застосування в умовах реформування системи вищої освіти та євроінтеграційних процесів.

Обґрунтовано напрями вдосконалення правового регулювання, зокрема щодо підвищення кваліфікації та спеціальної педагогічної підготовки науково-педагогічних працівників, оцінювання їхньої попередньої науково-педагогічної діяльності, укладення та строків дії трудового договору/ контракту, соціально-правових гарантій, а також заміщення посад науково-педагогічних працівників поза конкурсом.

У статті особливу увагу приділено співвідношенню норм трудового законодавства та спеціального освітнього законодавства у сфері регулювання праці науково-педагогічних працівників, а також проблемам правової визначеності їхнього трудового статусу. Наголошено на необхідності гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами у сфері академічної праці, забезпечення принципів академічної свободи, стабільності трудових відносин та належного рівня соціального захисту.

Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання праці науково-педагогічних працівників з урахуванням сучасних викликів розвитку вищої освіти, цифровізації освітнього процесу та підвищення вимог до якості науково-педагогічної діяльності.

Акцентовано увагу на необхідності запровадження чітких та прозорих критеріїв оцінювання результатів науково-педагогічної діяльності, що сприятиме підвищенню якості освітніх і наукових послуг.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання у правотворчій діяльності, правозастосовній практиці закладів вищої освіти, а також у подальших наукових дослідженнях проблем трудового права та освітнього законодавства.