Транскордонна екологічна безпека в системі національної безпеки України: теоретико-правові засади

Анотація

Вказується, за сучасних умов глобалізаційних процесів та інтенсифікації транскордонних зв’язків питання екологічної безпеки стає надзвичайно актуальним для України – держави з тривалою лінією кордону із країнами-членами Європейського Союзу та іншими сусідніми країнами. Природні екосистеми функціонують незалежно від державних меж, відтак забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів, деградаційні процеси у ґрунтах або техногенні катастрофи на території однієї держави закономірно позначаються на екологічній ситуації прилеглих територій сусідніх країн.

Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретико-правових засад транскордонної екологічної безпеки як невід’ємної складової національної безпеки України. Проаналізовано доктринальні підходи до визначення понять «національна безпека», «транскордонна безпека» та «екологічна безпека», досліджено їх співвідношення та взаємозв’язок у сучасній правовій науці. Встановлено, що транскордонна безпека є самостійною правовою категорією, яка посідає особливе місце в ієрархії рівнів безпеки — між національною безпекою та безпекою регіону. Обґрунтовано методологічну хибність вузького трактування транскордонної безпеки виключно через призму охорони державного кордону; натомість сучасна доктрина визначає її комплексний характер, що охоплює політичний, економічний, науково-технологічний, гуманітарний, демографічний та екологічний компоненти. Особливу увагу приділено екологічній безпеці як стратегічно важливій складовій транскордонної безпеки в умовах глобальних екологічних викликів. Доведено, що природні екосистеми не визнають державних кордонів, тому забруднення повітря, водних ресурсів, деградація ґрунтів чи техногенні аварії в одній країні неминуче впливають на екологічний стан суміжних територій. Визначено, що транскордонна екологічна безпека передбачає координовані дії сусідніх держав щодо спільного моніторингу стану довкілля, гармонізації екологічних стандартів, оперативного реагування на надзвичайні ситуації та відшкодування транскордонної екологічної шкоди. Обґрунтовано, що формування дієвих механізмів транскордонної екологічної безпеки є необхідною передумовою сталого розвитку прикордонних регіонів, збереження спільної природної спадщини та реалізації конституційного права громадян на безпечне довкілля. Сформульовано висновок про доцільність удосконалення міжнародної екологічної взаємодії з мікрорівня.