Особливості розгляду справ щодо оскарження генеральних планів населених пунктів і детальних планів території

Анотація

У статті, базуючись на системному аналізі практики розгляду вищими судовими інстанціями України справ щодо оскарження містобудівної документації місцевого рівня (зокрема, генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій), визначені ключові особливості адміністративного провадження в цих категоріях справ, виходячи, насамперед, з пріоритету захисту суспільних, зокрема суспільних (публічних) екологічних інтересів.

Публічний екологічний інтерес спрямований на збереження природних екосистем, запасів природних ресурсів; підтримання екологічної рівноваги; забезпечення рівного доступу до природних ресурсів; підтримання безпечного стану довкілля; попередження негативних змін клімату.

Аналіз практики судового розгляду цієї категорії справ вказує, що Верховний Суд сформував ряд усталених висновків щодо застосування норм права при розгляді спорів про оскарження містобудівної документації, які мають важливе практичне значення також і в контексті захисту публічного екологічного інтересу, який присутній у цих правовідносинах.

По-перше, за своєю правовою природою та з огляду на процедуру прийняття, генеральний план населеного пункту та детальний план території є нормативно-правовими актами. Такий висновок базується насамперед на тому, що відповідні акти поширюють свою дію хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб.

По-друге, визнання відповідної містобудівної документації нормативно-правовими актами визначає специфіку провадження у таких справах, визначену ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, як наприклад, те, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

По-третє, право оскаржити вказану містобудівну документацію відповідно до ч. 2 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, що означає фактичне запровадження доктрини «actio popularis», згідно з якою позов може бути подано в інтересах «публічного порядку, законності».

У випадках, коли містобудівна документація не відповідає природоохоронним вимогам, додатково наголошено на праві звернення до суду громадських природоохоронних об’єднань, які, враховуючи приписи Орхуської конвенції та усталену судову практику, мають право на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері забезпечення екологічної безпеки.