Суб’єкти застосування OSINT у сфері забезпечення публічного порядку і безпеки

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.01.2.28

Ключові слова:

OSINT, публічний порядок, публічна безпека, суб’єкти забезпечення безпеки, адміністративно-правовий статус, правоохоронні органи, координація, повноваження

Анотація

Вказується, застосування розвідки з відкритих джерел у сфері публічного порядку та безпеки пов’язане з діяльністю органів публічної влади та правоохоронних органів, які наділені повноваженнями щодо виявлення, оцінювання та попередження загроз і правопорушень у публічному просторі. Використання відкритої інформації у цих цілях має інформаційно-аналітичний характер і здійснюється як частина виконання завдань відповідних органів у сфері забезпечення публічної безпеки та порядку.

У статті здійснено комплексний аналіз суб’єктів здійснення розвідки з відкритих джерел (OSINT) у сфері забезпечення публічного порядку і безпеки з позицій адміністративно-правового підходу. Обґрунтовано доцільність поетапного розгляду таких суб’єктів, починаючи з органів, наділених загальною компетенцією у сфері правового регулювання, координації та організації безпекової діяльності. Охарактеризовано Раду національної безпеки і оборони України як координаційний орган, діяльність якого передбачає отримання, опрацювання та оцінювання відомостей про загрози у сфері національної та публічної безпеки. Проаналізовано адміністративно-правові засади функціонування Центру протидії дезінформації та Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО України як спеціалізованих інституцій, що здійснюють моніторинг, аналіз і координацію взаємодії у відповідних сегментах інформаційного та цифрового середовища. Визначено місце Національної поліції України як основного суб’єкта правоохоронної компетенції у сфері публічної безпеки і порядку та окреслено напрями використання відкритих джерел у її інформаційно-аналітичному забезпеченні. Показано, що для Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України опрацювання відкритих відомостей виступає складовою аналітичної роботи при реалізації визначених законом завдань. Запропоновано класифікацію суб’єктів здійснення OSINT у цій сфері на: 1) суб’єктів загальної компетенції; 2) суб’єктів спеціальної компетенції у сфері безпеки; 3) суб’єктів правоохоронної компетенції. Зроблено висновок, що OSINT виступає допоміжним, але важливим інструментом адміністративно-правової діяльності, спрямованим на раннє виявлення загроз, інформаційно-аналітичне забезпечення управлінських рішень і превенцію правопорушень у публічному просторі.

Посилання

Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

Питання Центру протидії дезінформації: Указ Президента України; Положення від 07.05.2021 № 187/2021 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/187/2021.

Про Національний координаційний центр кібербезпеки: Указ Президента України від 7 черв. 2016 р. № 242/2016. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2422016-20141.

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17 берез. 2011 р. № 3166-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 38. Ст. 385. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17#Text.

Про Службу безпеки України: Закон України від 25 берез. 1992 р. № 2229-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 382. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12.

Про Службу зовнішньої розвідки України: Закон України від 1 груд. 2005 р. № 3160-IV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 8. Ст. 94. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-15.

Про розвідку: Закон України від 17 верес. 2020 р. № 912-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 50. Ст. 444. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-26

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право