Надмірний формалізм в адміністративному судочинстві як форма неправомірного обмеження прав людини в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.01.2.29Ключові слова:
надмірний формалізм, адміністративне судочинство, права людини, здійснення судочинства, принцип пропорційності, суддівський розсуд, процесуальні норми, справедливий судовий розгляд, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Верховного СудуАнотація
Стаття присвячена комплексному науковому аналізу феномену надмірного формалізму в адміністративному судочинстві України в умовах воєнного стану. Автор виходить із того, що формалізм є невід’ємною рисою процесуального права, однак його надмірність становить реальну загрозу доступу до правосуддя, ефективному захисту прав людини та дотриманню принципу верховенства права.
Доводиться, що надмірний формалізм є різновидом неправомірного, прихованого обмеження прав людини, яке виникає не внаслідок дії нормативно-правових актів, а через спосіб здійснення судочинства, зокрема внаслідок жорсткого та негнучкого тлумачення процесуальних норм без належного врахування конкретних обставин справи та реальних можливостей учасників процесу. Особлива увага приділяється впливу воєнного стану на реалізацію процесуальних прав та зміну стандартів оцінки допустимості процесуальних обмежень.
Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні надмірного формалізму як самостійної форми неправомірного втручання у здійснення права на судовий захист, що виходить за межі допустимих обмежень прав людини, визначених статтею 64 Конституції України. На основі аналізу практики Верховного Суду після 2022 року зроблено висновок про формування підходу, спрямованого на подолання надмірного формалізму, зокрема у справах соціального характеру та спорах, пов’язаних із проходженням військової служби і соціальними гарантіями військовослужбовців. Підкреслюється, що в умовах воєнного стану адміністративні суди повинні керуватися принципами пропорційності, розумності та добросовісності, забезпечуючи пріоритет змістовного захисту прав людини над формальним дотриманням процесуальних вимог.
Ключові висновки статті демонструють, що у період воєнного стану подолання надмірного формалізму повинно стати одним із пріоритетів у діяльності судової влади, адже від цього залежить забезпечення реального доступу до правосуддя, довіра суспільства до судової системи та дотримання конституційних прав людини.
Посилання
Конституційно-правові засади становлення української державності / за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Тодики. Харків: Право, 2003. 328 с.; с. 85. Чуйко З.Д. Конституційно-правовий механізм забезпечення національної безпеки України. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2006. № 8. С. 81–89.
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 26.12.2025).
Постанова Верховного Суду від 05 серпня 2020 року, судова справа № 177/1163/16-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847615 (дата звернення: 26.12.2025).
Короєд С.О. Надмірний формалізм як перешкода ефективності адміністративного і цивільного судочинства. Право і суспільство. 2023. № 4. С. 83-91. DOI: https://doi.org/10.32842/2078-3736/2023.4.13.
Савенко М.Д. Суддівський розсуд у цивільному процесі. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2004. Т. 26. С. 75-79.
Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2023 року, судова справа № 420/10945/22. URL: https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=115839409 (дата звернення: 26.12.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О. В. Білоскурська

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.