Ефективність способів судового захисту в контексті практики ЄСПЛ

Анотація

Вказується, право особи на справедливий судовий розгляд і дієвий засіб юридичного захисту належить до фундаментальних засад правової держави. У статті 55 Конституції України проголошено, що кожна особа має можливість оскаржувати в судовому порядку рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття присвячена комплексному аналізу ефективності способів судового захисту в адміністративному судочинстві крізь призму усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Акцент зроблено на змістовних критеріях, за допомогою яких ЄСПЛ оцінює дієвість національних механізмів захисту, зокрема: реальність та результативність поновлення порушеного права, здатність засобу усунути наслідки неправомірного втручання, відповідність обраного способу характеру правопорушення, доступність і достатність процедури, обов’язковість та своєчасність виконання судових рішень, а також дотримання розумного строку провадження. У статті підкреслено, що формальне існування можливості звернення до суду не може вважатися ефективним засобом захисту, якщо воно не забезпечує практичних результатів. На основі рішень у справах Kudła v. Poland, Hornsby v. Greece, Frydlender v. France, Scordino v. Italy (No. 1), Volkov v. Ukraine, Rysovskyy v. Ukraine, Shmalko v. Ukraine та ін. сформульовано вимоги до національних способів захисту, які мають бути здатними повністю відновити попередній правовий статус особи, а також містити гарантії виконання рішення у розумний строк. Показано, що саме такі критерії узгоджуються з положеннями статей 6 §1 і 13 Конвенції та повинні застосовуватися адміністративними судами відповідно до Конституції України й Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ». Доведено, що врахування практики ЄСПЛ під час вибору способу судового захисту забезпечує реальне, а не декларативне поновлення прав, усуває правову невизначеність, підсилює дієвість судового контролю над органами публічної влади та сприяє утвердженню принципу верховенства права в адміністративному судочинстві України.