Вплив правових позиції Конституційного Суду України на вирішення окремих категорій кримінальних справ

Анотація

Вказується, Конституційний Суд України, будучи єдиним органом конституційної юрисдикції в державі, виконує ключову функцію щодо гарантування верховенства Основного Закону та охорони прав і свобод людини. Правові позиції, що формулюються Судом у його рішеннях та висновках, набувають принципового значення для функціонування всієї правової системи, адже саме вони окреслюють конституційно прийнятні межі інтерпретації та застосування нормативно-правових актів. Водночас саме сфера кримінального судочинства, де проблематика обмеження прав особи постає найгостріше, демонструє особливу вагомість актів органу конституційної юрисдикції, оскільки саме у кримінальному провадженні конституційні гарантії прав людини проходять найбільш суворе випробування практикою.

Стаття присвячена комплексному дослідженню впливу правових позицій Конституційного Суду України на вирішення окремих категорій кримінальних справ. Проаналізовано юридичну природу правових позицій КСУ як ключового елемента національної правової системи, що забезпечує єдність тлумачення та застосування конституційних норм усіма суб’єктами правовідносин. Встановлено, що попри відсутність легального визначення цього поняття у Конституції та законах України, правові позиції мають усталене доктринальне обґрунтування та виконують квазінормативну функцію, зобов’язуючи всіх учасників правовідносин керуватися конституційно-правовим тлумаченням. Досліджено особливості впливу актів органу конституційної юрисдикції на кримінальне судочинство, де питання обмеження прав і свобод особи є найбільш гострими, а конституційні гарантії піддаються найсуворішій практичній перевірці. Обґрунтовано, що суди загальної юрисдикції при здійсненні правосуддя зобов’язані враховувати правові позиції КСУ при кваліфікації діянь, визначенні меж кримінальної відповідальності та забезпеченні процесуальних прав учасників кримінального провадження. Особливу увагу приділено аналізу Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99 про визнання смертної кари неконституційною як визначального прикладу впливу правових позицій КСУ на кримінальне право та гуманізацію кримінальної політики держави загалом. Доведено, що це рішення, спираючись на положення статей 3, 21, 22, 27 Конституції України, а також на європейські стандарти захисту прав людини, не лише завершило виконання зобов’язань України перед Радою Європи, а й заклало підвалини для подальшого розвитку гуманістичних засад у кримінальному праві, що знайшло відображення у прийнятті нового Кримінального кодексу України 2001 року без смертної кари серед видів покарань.