Проблематика боротьби з фальсифікацією медичної продукції

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу проблеми фальсифікації медичної продукції як глобального кримінального, медико-правового та соціально-економічного явища, що становить суттєву загрозу громадському здоров’ю. У роботі проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття «фальсифікована медична продукція» та його елементів. Визначено характерні риси фальсифікованої медичної продукції, а також ключові ризики, пов’язані з її обігом, серед яких: загроза життю та здоров’ю людини, зростання резистентності захворювань до антибіотиків, підрив довіри до системи охорони здоров’я та значні економічні втрати для держави та приватних виробників. Підкреслюється, що фальсифікація лікарських засобів має комплексний характер, оскільки поєднує кримінально-правові, технологічні та організаційні аспекти, що потребують міжсекторального підходу до її подолання.

Також у статті проаналізовано чинники, що сприяють поширенню фальсифікації медичної продукції, включаючи недосконалість механізмів контролю якості, корупція, неповнота регуляторної політики, складність ланцюгів постачання та відсутність доступних за ціною лікарських засобів. На основі узагальнення міжнародного досвіду охарактеризовано державний, регіональний та глобальний рівні протидії цьому виду злочинності, зокрема діяльність ВООЗ, Інтерполу та Європейського Союзу. У роботі наголошено на ролі координаційних структур, які забезпечують обмін інформацією, гармонізацію підходів та формування єдиних стандартів безпеки фармацевтичного ринку.

Особливу увагу приділено сучасним технологічним рішенням: системам відстеження лікарських засобів (track-and-trace), RFID-маркуванню та блокчейн-платформам, які підвищують прозорість ланцюгів постачання й знижують ризики обігу підробленої продукції. На прикладі Туреччини, США та Китаю розкрито практичні переваги, технічні виклики та обмеження впровадження цифрових інструментів контролю.

Окремо досліджено стан протидії фальсифікації лікарських засобів в Україні, визначено основні прогалини правозастосування та інституційні бар’єри. На основі проведеного аналізу запропоновано напрями підвищення ефективності державної політики у сфері фармацевтичної безпеки та окреслено перспективи інтеграції національних систем контролю до глобальної цифрової інфраструктури верифікації медичної продукції.