Проблемні аспекти оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності під час підготовчого судового провадження

Анотація

У статті досліджено проблемні аспекти нормативно-правового регулювання механізму оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності суб’єктів досудового розслідування під час підготовчого судового провадження. Обґрунтовано, що інститут оскарження є важливою складовою реалізації права особи на ефективний засіб правового захисту в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки забезпечує можливість судової перевірки законності та обґрунтованості процесуальної діяльності суб’єктів кримінального провадження. Вказано, що попри унормування можливості розгляду судом скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час підготовчого судового провадження, що не були предметом розгляду на стадії досудового розслідування, чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить чітко визначеного процесуального механізму реалізації такого права. Звернуто увагу, що відсутність у Кримінальному процесуальному кодексі України положень щодо підстав, умов, строків та порядку розгляду відповідних скарг у підготовчому провадженні свідчить про порушення вимоги правової визначеності як невід’ємної частини принципу верховенства права. Зазначено, що дефектність законодавчих норм призводить до правозастосовної невизначеності, формального підходу та обмеження доступу особи до судового захисту порушених прав. Доведено, що відкладений характер розгляду судом скарг у підготовчому провадженні знижує ефективність судового захисту, тому що реагування на істотні порушення прав, свобод і законних інтересів відбувається після завершення досудового розслідування, коли їх негативні наслідки набувають незворотного характеру. Зауважено, що деякі випадки із судової практики вказують на неможливість реалізації оскарження через відсутність належної процедури, що фактично нівелює гарантоване право на подання скарги під час підготовчого засідання у суді. Проаналізовано, що відсутність імперативних норм щодо обов’язкового розгляду судом скарг у підготовчому провадженні суперечить стандарту ефективного засобу правового захисту. Підсумовано, що існуючий механізм оскарження під час підготовчого судового провадження має декларативний характер та не забезпечує реального відновлення порушених прав. Наголошено на нагальній потребі у внесенні змін і доповнень до кримінального процесуального закону шляхом унормування підстав, умов та порядку оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності суб’єктів досудового розслідування під час підготовчого судового провадженні з метою забезпечення дієвого судового захисту прав, свобод і законних інтересів людини.