Криміналістичне значення особи потерпілого у провадженнях щодо торгівлі дітьми в умовах збройного конфлікту

Анотація

У статті досліджується криміналістичне значення особи потерпілого у кримінальних провадженнях щодо торгівлі дітьми в умовах збройного конфлікту в Україні. Автор підкреслює, що особа потерпілого є ключовим елементом кримінально-правової та криміналістичної характеристики злочину, оскільки її соціальні, психологічні, вікові та матеріальні характеристики визначають механізм правопорушення, мотиви злочинця, вибір жертви та формування ефективних слідчих версій. У статті аналізується правове визначення потерпілого відповідно до ч. 1 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України та міжнародних стандартів, зокрема Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. Розглядаються відмінності між кримінально-правовим, кримінально-процесуальним та криміналістичним підходами до розуміння потерпілого, особливості процесуального статусу, а також порядок виникнення прав і обов’язків потерпілого. Крім цього, звернута увагу на те, що особа потерпілого у таких провадженнях є ключовим елементом у криміналістичній характеристиці.

Окрема увага приділяється дітям як найбільш вразливій категорії потерпілих, їх віковим, соціальним та правовим характеристикам, а також специфіці викрадення, експлуатації та торгівлі ними у сучасних умовах війни. Аналіз матеріалів кримінальних проваджень засвідчує, що внесення відомостей до ЄРДР за фактами торгівлі дітьми здебільшого пов’язані з їхньою сексуальною та трудовою експлуатацією. Досліджено високий рівень латентності таких злочинів, транснаціональний характер незаконного переміщення дітей, використання складних схем експлуатації та цифрових технологій для координації злочинної діяльності. Визначено, що ефективне розслідування цих кримінальних правопорушень потребує комплексного підходу, що поєднує криміналістичні методи з міжнародно-правовими механізмами, міжвідомчою координацією та спеціалізованими заходами захисту дітей. Результати дослідження можуть бути застосовані у кримінологічних і криміналістичних наукових дослідженнях, правоохоронній практиці та законодавчому регулюванні боротьби з торгівлею людьми та дітьми.