Ключові критерії судового захисту викривачів: суспільний інтерес, пропорційність та добросовісність

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу ключових критеріїв судового захисту викривачів, які сформувалися в сучасній європейській правовій практиці та стали фундаментом для оцінки правомірності їхніх дій.

У основі дослідження містяться три базові елементи: суспільний інтерес, добросовісність та пропорційність, що утворюють змістовний та методологічну основу судового підходу до викривальної діяльності. Необхідність здійснення такого аналітичного дослідження зумовлена зростанням ролі викривачів у забезпеченні прозорості державного управління, протидії корупції та виявленні неправомірних дій у приватному секторі.

Дослідження ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини та судів Великої Британії, а також на положеннях Директив (ЄС) 2019/1937 та 2016/943.

Розкрито особливості правового розуміння суспільного інтересу як ключового критерію, який визначає, чи підпадає повідомлення викривача під вимоги захисту. Підкреслено, що ця категорія не має універсального законодавчого визначення: її зміст формується у судовій практиці залежно від обставин конкретної справи. Наразі судова практика виробила низку оціночних орієнтирів, які дозволяють відмежувати інформацію приватного характеру від такої, що стосується належного функціонування інституцій, захисту суспільного добробуту або дотримання законності. Водночас відсутність законодавчого визначення поняття суспільного інтересу не є недоліком, а навпаки забезпечує адаптивність правозастосування, дозволяючи враховувати специфіку кожної справи.

У даному науковому дослідженні критерій добросовісності викривача розглядається як багатовимірний елемент, що охоплює процесуальну коректність дій, обґрунтованість переконання у правдивості повідомлення та відсутність особистої вигоди. Запропонований підхід трансформує добросовісність із суто моральної категорії на юридичний стандарт належної поведінки. Зокрема, проаналізовано відмінності між двома різними тестами, сформульованими у практиці національних судів Великої Британії та Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Chesterton Global Ltd v. Nurmohamed та у справі Guja v. Moldova. Йдеться, відповідно, про прагматичний тест Chesterton і ціннісно орієнтований тест Guja, у межах якого добросовісність викривача охоплює процесуальний, змістовний та мотиваційний виміри. Окремо виділено специфічний для британського права різновид добросовісності – це так звана компенсаційна добросовісність.

Третім елементом, який слугує інструментом забезпечення балансу між користю розкриття та потенційною шкодою інтересам роботодавця чи державної інституції є пропорційність. Обґрунтовано роль пропорційності як механізму забезпечення балансу між правами викривача та інтересами роботодавця, зокрема у контексті захисту конфіденційної інформації.

Доведено, що поєднання зазначених критеріїв формує узагальнений тест правомірності викривальних дій. Зроблено висновок, що сучасна європейська модель захисту викривачів базується на поєднанні правових норм та ціннісного підходу, спрямованого на забезпечення прозорості, підзвітності та захисту демократичних процесів.