Притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність у механізмі реалізації права на правду та формуванні політики пам’яті

Анотація

Стаття присвячена дослідженню притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність у контексті реалізації права на правду та формування політики пам’яті в умовах збройного конфлікту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування офіційного державного наративу в умовах триваючої збройної агресії. Автори виходять із того, що реакція держави на колабораціонізм має значення не лише як елемент кримінально-правової політики, але й як інструмент колективного осмислення травматичного досвіду окупації, встановлення символічної справедливості та запобігання викривленню історичних фактів. Дослідження ґрунтується на аналізі міжнародних актів (Женевські конвенції, резолюції ООН), практики Міжамериканського суду з прав людини та Комітету з прав людини ООН, а також напрацюваннях провідних вітчизняних та іноземних правників.

У статті проаналізовано еволюцію концепції права на правду в міжнародному праві, його індивідуальний і колективний виміри, а також взаємозв’язок цього права з політикою пам’яті як складовою національної безпеки. Окрему увагу приділено правовій природі колабораційної діяльності як злочину проти основ національної безпеки України та аналізу положень статті 111-1 Кримінального кодексу України. Досліджено, яким чином встановлення кримінальної відповідальності за окремі форми колабораціонізму, зокрема публічне заперечення збройної агресії проти України та впровадження стандартів освіти держави-агресора, сприяє реалізації права на правду і формуванню офіційного наративу про події збройного конфлікту.

На основі аналізу судової практики показано, що покарання за колабораційну діяльність виконує не лише превентивну та каральну функції, а й має довготривалий меморіальний ефект, оскільки документує факти співпраці з окупаційною владою, перешкоджає ревізіонізму та сприяє збереженню національної ідентичності. Зроблено висновок, що притягнення до відповідальності за колабораціонізм є важливим елементом механізму реалізації права на правду та одним із інструментів формування політики пам’яті навіть до завершення збройного конфлікту.