Філософсько-правові ідеї Петра Лодія

Анотація

Цю статтю присвячено проблематиці філософсько-правових ідей Петра Лодія, а саме характеристиці основних світоглядних орієнтирів творчоï постaті мислителя, виокремивши його правові, політичні, культурні та, зокрема – філософсько-правові ідеї.

Методами дослідження є загальнонаукові й спеціально юридичні методи.

Петро Лодій – видатний представник закарпатської прогресивної інтелігенції, вчений філософ, правознавець, педагогічний діяч. У цій статті детально досліджено філософські ідеї правового напрямку, серед таких можна виокремити філософські концепції розуміння поняття держави, категорій волі та справедливості та інші антропологічні проблеми, на яких зосереджувалася увага мислителя.

Детально проаналізовано вплив інших мислителів на формування філософсько-правових ідей Лодія, серед яких слід виокремити постаті Іммануїла Канта та Христіана Вольфа. Будучи одним із найбільш прогресивних мислителів Срібної Землі свого часу, Лодій був вольфіанцем, що відобразилося і у його правових та державницьких поглядах поглядах.

Філософ був прихильником теорії природного права, зосереджучи увагу на проблемі походження права, формування законів та відводячи основну роль у питаннях правозастосування волі особи та правосвідомості. Окремої уваги філософ приділив питанню класифікації законів, яка характеризується максимальною структурованістю та логічністю. Дається в знаки те, що мислитель багато років викладав логіку і є автором декількох праць у даній сфері. Вчений виділяє декілька видів законів, а саме – публічні закони (нормативно-правові акти, які регулюють відносини між правителем і підданими), природні закони (норми, які випливають із самої сутності держави та існують незалежно від волі осіб), позитивні закони (норми, які виникають з волі Верховного правителя та необхідності ведення діловодства можуть бути легітимними лише за умови, коли вони не суперечать природним законам), всезагальні закони (правові норми, які є загальнообов’язковими для всіх держав), приватні закони (норми, які належать тільки конкретній державі і є загальнообов’язковими для населення тієї держави).

Також уваги заслуговує співставлення мислителем таких понять, як «верховна влада» та «громадянське суспільство». Дані поняття філософ розглядає у дусі європейського Просвітництва, ідейним прихильником якого був. Ототожнюючи громадянське суспільство із державою, просвітник стверджує, що верховна влада слугує для задоволення суспільних потреб громадянського суспільства.