Цифрові права: проблема концептуалізації у правовій системі України

Анотація

У статті здійснено спробу концептуалізації цифрових прав людини у правовій системі України та окреслено можливості використання конституційного права для їх захисту. Акцентується на тому, що цифрові права являють собою нову категорію прав у правовій системі України, які є результатом епохи  активного  розвитку  цифрових  технологій  та  потребують  належного  законодавчого унормування та ефективних механізмів захисту.

Зауважується, що позиції вчених стосовно дефініції цифрових прав та їх правової природи певною мірою між собою розходяться, однак спільним для них є те, що вони стосуються використання цифрових технологій. Відтак можемо визначити, що цифрові права людини – це нова самостійна група прав людини, що безпосередньо пов’язана із використанням цифрових технологій за допомогою додаткових електронних пристроїв, здійснюються у мережі Інтернет та передбачають право на свободу і захист приватності особи у глобальній мережі.

Виокремлено такі основні цифрові права, як: право на доступ до Інтернету (одне із перших та визначальних прав у цифровій сфері), свобода вираження поглядів в онлайн (вільно висловлювати особисті погляди, шукати, поширювати та отримувати інформацію онлайн, що певною мірою пов’язане із аналогічним суб’єктивним правом), право на приватність (захист персональних даних), право на особисту безпеку онлайн та ін. Однак цей перелік не є вичерпним та постійно доповнюється внаслідок нових обґрунтованих наукових досліджень у цифровій сфері, так із огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій та цифровізації суспільства, Однак, всі вони потребують всебічного та належного правового регулювання, а основоположні з них повинні бути закріплені на державному рівні або навіть конституціоналізовані.

Висновується, що для вирішення проблеми ефективного правового регулювання прав людини у цифровій сфері в Україні, яка є однією із держав-лідерів у сфері надання державних послуг онлайн, є включення цих прав у профільне законодавство та розроблення дієвих механізмів їх захисту. У такому випадку надзвичайно важливим є застосування досвіду іноземних країн, у яких національне законодавство кодифікувало зазначені цифрові права, їхній захист із позитивних успіхом.