Взаємодія прокурора, слідчого та оперативних підрозділів у досудовому розслідуванні: криміналістичний аспект

Анотація

У статті здійснено комплексний криміналістично орієнтований аналіз взаємодії прокурора, слідчого та оперативних підрозділів у досудовому розслідуванні як багатосуб’єктного процесу, що безпосередньо впливає на ефективність і якість доказування. Обґрунтовано, що така взаємодія має подвійну природу, поєднуючи процесуальну координацію з криміналістичною організацією розслідування, а її належний рівень є передумовою формування допустимої, перевірюваної та внутрішньо узгодженої доказової бази. Показано, що узгоджені дії суб’єктів досудового розслідування сприяють своєчасному виявленню доказової інформації, збереженню її контексту та процесуальній легалізації результатів оперативно-розшукової діяльності, тоді як дефекти координації породжують криміналістичні й процесуальні ризики, здатні зумовити втрату доказового потенціалу або визнання доказів недопустимими.

Особливу увагу приділено ролі криміналістичної тактики у взаємодії, яка розглядається як наукова основа управління доказовими ризиками та оптимізації рішень під час проведення слідчих і негласних слідчих (розшукових) дій. Проаналізовано значення прокурорського та судового контролю як коригувальних елементів взаємодії, спрямованих на забезпечення законності, процесуальної доброчесності та дотримання прав людини. Акцентовано, що в умовах цифровізації кримінального процесу і воєнного стану взаємодія прокурора, слідчого та оперативних підрозділів набуває особливої актуальності, оскільки зростає роль цифрових і оперативних джерел інформації, а також підвищуються вимоги до перевірюваності доказування та пропорційності втручань у права особи. Зроблено висновок, що вдосконалення процесуальної та криміналістичної організації взаємодії є необхідною умовою підвищення ефективності досудового розслідування й забезпечення справедливого результату кримінального провадження.