Правовий статус особи в «Руській Правді» та Конституції Пилипа Орлика: історичні витоки ідей прав і свобод в українській правовій традиції

Анотація

Стаття присвячена комплексному історико-правовому дослідженню еволюції правового статусу особи в українській правовій традиції на прикладі двох фундаментальних пам’яток: «Руської Правди» та Конституції Пилипа Орлика 1710 року. У роботі проаналізовано генезис ідей прав і свобод людини, починаючи від епохи Київської Русі. Автор доводить, що «Руська Правда» заклала перші підвалини правової захищеності особи, хоча цей статус був суворо диференційованим, і був залежний від соціального стану. Детально розглянуто систему кримінальних штрафів («вір»), яка замінила собою звичаєву кровну помсту державною процедурою, що стало важливим кроком до гуманізації права. Особливу увагу приділено захисту честі, гідності та майнової недоторканності вільних верств населення, що свідчить про раннє формування концепції особистої недоторканності. Другим етапом дослідження є аналіз Конституції Пилипа Орлика («Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького»), яка розглядається як унікальний зразок раннього європейського конституціоналізму. Висвітлено перехід від станової ієрархії середньовіччя до ідеї «суспільного договору». Доведено, що документ 1710 року вперше в українській історії чітко розмежував владу та ввів механізми стримувань і противаг, що безпосередньо вплинуло на зміцнення правового статусу особи. Конституція проаналізована крізь призму обмеження гетьманського свавілля, встановлення незалежного суду та захисту прав соціально вразливих груп (вдів, сиріт, козацьких родин), що свідчить про зародження ідей соціальної справедливості, і підкреслює його актуальність і для сьогоднішніх часів.

У порівняльному аспекті виявлено тяглість української правової думки, яка розвивалася в руслі загальноєвропейських цінностей. Обґрунтовано, що попри великий хронологічний розрив, обидва документи демонструють спільне прагнення до обмеження деспотії та встановлення законності. Висновки статті підтверджують, що сучасні права і свободи людини в Україні мають глибоке історичне коріння, а Конституція Пилипа Орлика стала логічним завершенням еволюції розвитку прав особи козацькій республіці.