Природа конституції як акта прямої дії крізь призму теорії конституціоналізації правової системи

Анотація

У статті досліджено природу конституції як акта прямої дії. Підкреслено роль Основного закону України в процесі конституціоналізації правової системи крізь призму рішень Конституційного Суду України. Зазначено, що ухвалення Конституції України 1996 року об’єктивно зумовило можливість і необхідність унікального процесу конституційного перетворення правової системи України. Найважливішим складником, інституціональним чинником таких перетворень визнано конституціоналізацію правової системи. Конституціоналізація зумовлює визначеність параметрів взаємної відповідальності держави і людини, держави і громадянського суспільства, а конституційна законність забезпечує реалізацію заходів юридичної відповідальності за порушення конституційних засад та принципів. З іншого боку, конституціоналізація передбачає послідовне узгодження доктринальних і нормативних засобів, спрямованих на формування конституційної правосвідомості суб’єктів права і вироблення в них конституційного праворозуміння. Акцентовано, що саме в такому нормативному ключі й можлива реалізація прямої дії норм Основного закону України. Підкреслено, що в умовах воєнного стану верховенство Конституції України та її принципів, зокрема верховенства права, поділу влади, поваги до прав і свобод людини, є основами демократичного конституційного ладу України. Саме Конституція України в мирний час та в умовах воєнного стану встановлює механізм запровадження засобів обмеження прав і свобод людини. Зроблено висновок, що пряма дія Конституції України підкреслює принцип верховенства права та недопущення протиріч між Конституцією України та чинним законодавством. Конституціоналізація правової системи має подвійну цільову спрямованість: з одного боку, вона покликана забезпечити конституційну модернізацію правового порядку в державі, підвищити його ефективність і якість, перетворивши на нові демократичні правові основи й підпорядкувавши принципам панування права й захисту прав і свобод людини та громадянина; з іншого боку, вона сприяє оптимізації, раціоналізації та конституційно-правовій модифікації державного устрою. Завдяки процесу конституціоналізації забезпечується верховенство конституційного закону.