Порівняльно-правовий аналіз Конституції України 1918 року та Конституції Польщі 1921 року

Анотація

У статті проведено порівняльно-правовий аналіз застосування принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову у Конституції України 1918 р. і Конституції Польщі 1921 р.

Доведено, що Конституція України 1918 р. і Конституція Польщі 1921 р. мають низку спільних рис, адже в основу обох конституцій було покладено ідеї новітнього європейського конституціоналізму початку ХХ ст. Українську і польську конституції розробили соціал-демократи, вони ухвалювалися з метою підвищення ефективності державного механізму за умов військової агресії більшовицької Росії. Спільними рисами цих конституцій стало закріплення державного суверенітету і територіальної цілісності, права людини. Характерною рисою Конституції України 1918 р. і Конституції Польщі 1921 р. стало запровадження народовладдя, парламентаризму, принципу поділу влади та системи стримувань і противаг. Але у Конституції України 1918 р. система стримувань і противаг мала низку недоліків. Органи законодавчої виконавчої та судової влади не були незалежними і рівноправними. Переважна частина повноважень зосереджувалася в руках парламенту, що знижувало ефективність уряду. Однак не зважаючи на недоліки і те, що Конституція України 1918 р. не набула чинності, вона мала важливе значення для розвитку національного конституціоналізму, народовладдя і парламентаризму. Більш збалансовану систему стримувань і противаг передбачала Конституція Польщі 1921 р. Органи державної влади парламентсько-президентської республіки Польщі мали рівноправний і автономний статус по відношенню один до одного. Жоден із органів державної влади не міг привласнити повноваження іншого органу. Механізм системи стримувань і противаг діяв завдяки парламентському бікамералізму, формуванню уряду Президентом і Сеймом, участі Президента у діяльності уряду, взаємоконтролю та взаємовідповідальності органів законодавчої і виконавчої. Такий механізм мав за мету запобігти узурпації влади окремим органом чи особою та забезпечити високий рівень ефективності державного управління. Проте на практиці конституційні норми про поділ влади та система стримувань і противаг не стали перепоною для встановлення у Польщі 1926 р. антидемократичного політичного режиму.