Модерація суспільного діалогу: співдія наукових інституцій, інститутів громадянського суспільства та Сил безпеки і оборони

Анотація

Виважені, науково-обґрунтовані публічні комунікації, модерація суспільного діалогу з усіх значимих питань правотворення та державотворення залишаються важливими завданнями наукових інституцій, науковців. Це уможливить не лише формування наукової візії ефективних правових інструментів, а й подальше схвалення суспільством відповідних законодавчих ініціатив. У статті окреслено деякі теоретико-прикладні положення щодо публічних комунікацій, модерації суспільного діалогу, що виконують наукові інституції, інститути громадянського суспільства, в яких беруть участь представники Сил безпеки і оборони, військовослужбовці, ветерани (на прикладі діяльності окремої громадської організації).

Із 2005 року на базі провідної академічної юридичної установи – Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, діяв Центр правових досліджень гендерної політики під керівництвом Н.М. Оніщенко. Згодом, на його основі виникла платформа – ГО «Трибуна жінки». Серед завдань якої – продовження багаторічних традицій академічних, наукових комунікацій, модерації суспільного діалогу щодо важливих питань державотворення і правотворення. У ході спільної роботи ГО «Трибуна жінки», наукових інституцій (насамперед, Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) та представників Сил безпеки і оборони, військовослужбовців, ветеранів було здійснено обговорення багатьох суспільно значимих питань державотворення і правотворення, сформовано відповідні наукові положення для їх подальшого використання. Для аналізу прикладних аспектів цієї роботи у статті наведено кілька прикладів.

Аналіз прикладної роботи у сфері публічних комунікацій, модерації суспільного діалогу з важливих питань державотворення і правотворення, що виконують наукові інституції у партнерстві з інститутами громадянського суспільства, представниками Сил безпеки і оборони, військовослужбовцями, ветеранами, опосередкував можливість зробити деякі теоретико-правові висновки.

Публічні комунікації, модерація суспільного діалогу з важливих питань державотворення і правотворення спрямовані на виконання як загальних (наприклад, консолідація українського суспільства, підвищення правової культури українського суспільства, підвищення рівня взаємної довіри громадян, систематизація та упорядкування інформаційного простору, особливо в умовах воєнного стану), так і спеціальних цілей (наприклад, підвищення рівня правосвідомості військовослужбовців, їх участі у вирішенні суспільно-значимих питань розвитку держави, законодавства, створення якісно підготовленого військового резерву).

Модерація суспільного діалогу передбачає роботу в межах широкого спектру комунікацій. Вони можуть відбуватися в різних формах, серед яких слід виокремити: форми організації наукової роботи (конференції, форуми, семінари, круглі столи відповідного тематичного спрямування), громадські експертизи і моніторинги, заходи громадського контролю, консультації з представниками Сил безпеки і оборони, науково-консультативна діяльність тощо.

Важливим партнером співдії у сфері публічних комунікацій, модерації суспільного діалогу з усіх важливих питань державотворення і правотворення для наукових інституцій, науковців є інститути громадянського суспільства. Серед суб’єктів модерації суспільного діалогу від громадянського суспільства – громадські організації, науково-консультативні, громадські та інші експертні ради при органах публічної влади, професійні та творчі спілки, благодійні організації тощо.

«Зріле», активне і впливове громадянське суспільство, як суб’єкт концептів «четвертої влади» в демократичній, правовій державі, не характеризується кількісними показниками громадських інститутів, організацій. Натомість характеризується показниками їх діяльності відповідно до статутних завдань та функцій, відповідальністю перед суспільством, спрямованістю дій на розвиток Української держави, що є необхідною умовою їх участі в суспільному і державному розвиткові, відповідно до чинного законодавства, доктрини демократичної, правової держави. Аналогічно, показником ефективності публічних комунікацій, модерації суспільного діалогу і громадськими організаціями, і науковими інституціями є конкретні результати їхньої співдії.

Представники Сил безпеки і оборони, військовослужбовці, ветерани є органічною частиною українського суспільства. Вони беруть активну участь у комунікаціях різних організаційних форм – конференціях, форумах, семінарах, круглих столах відповідного тематичного спрямування. Їх активна участь необхідна під час обговорення усіх значимих питань правотворення та державотворення. Між тим, співдія Сил безпеки і оборони з науковими інституціями, інститутами громадянського суспільства у площині публічних комунікацій є одним із недостатньо досліджених напрямів наукових пошуків в умовах сьогодення.

На прикладі діяльності ГО «Трибуна жінки» визначено, що практичні результати співдії наукових інституцій та громадських організацій у сфері публічних комунікацій, модерації суспільного діалогу з важливих питань державотворення і правотворення, полягають у напрацьовані виважених, науково-обґрунтованих пропозицій, публікації відповідних наукових положень, підготовці інформаційних листів до профільних органів, положення яких можуть бути використані, як у законодавчій, так і у правореалізаційній роботі тощо. Їх спрямовано на підвищення правової культури українського суспільства, консолідацію українського суспільства, підвищення рівня взаємної довіри громадян, систематизацію та упорядкування інформаційного простору, особливо в умовах воєнного стану тощо.