Цикл життя конституцій Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Мальта та України: порівняльно-правове дослідження

Анотація

Статтю присвячено дослідженню циклу життя конституції в сучасних державах на прикладі Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Мальта та України. Уточнено, що цикл життя конституції є просторово-часовою моделлю її розвитку, що складається із сукупності взаємопов’язаних між собою етапів, які виявляють еволюцію основного закону держави та описують динаміку його розвитку.

Встановлено, що Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Мальта та Україна, незважаючи на відмінні історичний розвиток, праві сім’ї та тривалість життєвого циклу, проходять схожі етапи розвитку конституції, якими є етап розробки та прийняття конституцій, етап реалізації конституції та втілення конституційних норм у законодавстві та етап внесення змін до конституції (та етап припинення конституції). З’ясовано, що в сучасних державах, які підтримують демократичні цінності, етап розробки та прийняття конституцій відбувається еволюційно по мірі розвитку держави з відведенням важливої ролі установчій владі народу. Етап реалізації конституції та втілення конституційних норм у законодавстві постає одним із ключових у розвитку сучасних держав, адже стосується практичної реалізації положень основного закону через прийняття галузевого законодавства, що відбувається через а) закріплення верховенства конституції та б) наявність органу конституційної юрисдикції, якому відведена роль тлумачення конституції. Етап внесення змін до конституції як складова життєвого циклу сучасних держав закріплює закономірність між жорсткістю процедури та кількістю конституційних змін протягом життєвого циклу, що формується під впливом історичного минулого держави та політичних трансформацій.

Запропоновано класифікацію напрямків реалізації конституції як дії основного закону на правову систему держави, серед яких: а) аксіологічний вектор (конституція відображає ідеали побудови правової, соціальної та демократичної держави); б) інституційний вектор (конституція закріплює функціонування конституційно значущих інституцій публічної влади); в) організаційний вектор (конституція встановлює взаємодію конституційно значущих інституцій публічної влади між собою та іншими суб’єктами).