Право і безпека: стратегія поєднання в умовах конституційної моделі держави

Анотація

У статті визначено, що сучасна національна модель безпеки в Україні неможлива без інтеграції принципів поваги до прав і свобод людини. Конституційна система державного управління потребує балансування між завданнями із забезпечення публічної безпеки та обов’язком гарантувати фундаментальні права особи.

Розкрито зміст конституційного підходу до безпеки як до комплексної категорії, що включає не лише захист територіальної цілісності та державного суверенітету, а й створення умов для вільного розвитку людини, захисту її гідності, приватності, свободи і правового статусу. Підкреслено, що в умовах гібридних загроз та воєнного стану особливої ваги набуває правове забезпечення механізмів співвідношення свободи й безпеки.

Досліджено нормативні основи та доктринальні підходи до формування системи безпеки в Україні з фокусом на її гуманітарний та правозахисний вимір. Увагу зосереджено на ролі Конституції України, законів про національну безпеку, а також міжнародно-правових актів, які зобов’язують державу дотримуватися стандартів прав людини навіть у кризових умовах.

Досліджено проблеми поєднання права та безпеки в умовах цифровізації суспільства. Обґрунтовано, що виклики цифрової епохи не заперечують класичної моделі безпеки, а потребують її функціонального оновлення, за якого конституційні принципи залишаються сталими, тоді як сфери їх застосування істотно розширюються. Наголошено, що Україна, перебуваючи на перетині воєнних викликів і цифрового розвитку, має унікальну можливість поєднати інноваційні підходи з правовою спадкоємністю та сформувати модель безпеки, яка узгоджується з правами людини і спрямована на їх ефективну реалізацію.

Доведено, що національна система правового забезпечення безпеки перебуває в стані трансформації: від орієнтації на силову модель – до людиноцентричного підходу. Це вимагає переосмислення повноважень органів безпеки, посилення парламентського і судового контролю, а також прозорості та відповідальності державної політики у сфері безпеки.