Порівняльний аналіз Закону ЄС про штучний інтелект та Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект: наслідки для управління правами людини

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.02.1.18

Ключові слова:

регулювання штучного інтелекту, Закон ЄС про ШІ, Рамкова конвенція Ради Європи про ШІ, права людини, високоризикові системи ШІ, міжнародне право, управління ШІ

Анотація

Вказується, швидкий розвиток та впровадження технологій штучного інтелекту створюють значні виклики для сучасних правових систем, особливо щодо захисту основних прав та демократичних цінностей. Системи штучного інтелекту все частіше використовуються в таких сферах, як зайнятість, державне управління, правоохоронна діяльність, прикордонний контроль та доступ до основних послуг, де автоматизоване прийняття рішень може безпосередньо впливати на окремих осіб та суспільства. У відповідь на ці події Європа нещодавно прийняла два основні регуляторні документи: Закон Європейського Союзу про штучний інтелект та Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права. Хоча обидва ці документи спрямовані на забезпечення того, щоб системи штучного інтелекту розроблялися та використовувалися відповідно до принципів основних прав, вони спираються на різні регуляторні архітектури та механізми управління. Ці події відображають зростаючу важливість встановлення узгоджених регуляторних підходів, здатних вирішити транскордонні наслідки технологій штучного інтелекту.

У цій статті проводиться порівняльний аналіз цих документів, використовуючи доктринальний та аналітико-порівняльний підхід. У ній аналізується їхня регуляторна логіка, механізми забезпечення дотримання та гарантії основоположних прав в управлінні високоризиковими системами штучного інтелекту. Результати дослідження показують, що Закон ЄС про ШІ встановлює детальну регуляторну базу, що базується на ризиках, що підтримується адміністративним правозастосуванням та ринковими механізмами дотримання вимог, тоді як Конвенція Ради Європи приймає принципову модель, що ґрунтується на міжнародному праві прав людини та відповідальності держави. Таким чином, їх співіснування відображає появу плюралістичної європейської архітектури управління, в якій регуляторна стандартизація та нагляд, що ґрунтується на правах людини, діють паралельно, формуючи інституційну структуру управління штучним інтелектом у Європі, що розвивається.

Посилання

Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence and amending certain Union legislative acts (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L 1689, 12 July 2024, pp. 1–99. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32024R1689.

Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law (ETS No. 259). Strasbourg, 5 May 2024. URL: https://rm.coe.int/1680afae3c.

Cartoceti, L. The Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence vs. the EU Regulation: two quite different legal instruments. CERIDAP, 2024. URL: DOI: 10.13130/2723-9195/2024-2-11.

Comparative analysis of the EU AI Act and the CoE framework convention on AI, human rights, democracy and the rule of law. Review of International Comparative Law, 2024. URL: http://ricl.iup.rs/2055.

Engler, A. Brussels effect or experimentalism? The EU AI Act and global AI governance. Internet Policy Review, 2025. Vol. 14, No. 3. URL: https://policyreview.info/articles/analysis/brussels-effect-or-experimentalism.

Radu R., Satariano A. The First Global AI Treaty. Illinois Law Review Online. 2024. URL: https://illinoislawreview.org/online/the-first-global-ai-treaty.

AlgorithmWatch. Artificial Intelligence and the Council of Europe Convention: Opportunities and Challenges for AI Governance. 2024. URL: https://algorithmwatch.org/en/artificial-intelligence-council-of-europe.

Chang C.-C. Understanding the Scope of the Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence. Opinio Juris. 2024. URL: https://opiniojuris.org/2024/11/05/understanding-the-scope-of-the-council-of-europe-framework-convention-on-ai.

Council of Europe. Explanatory Report to the Framework Convention on Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law (CETS No. 259). Strasbourg, 2024. URL: https://rm.coe.int/1680afae67.

Veale M., Borgesius F. Z. Demystifying the Draft EU Artificial Intelligence Act. Computer Law Review International. 2021. Vol. 22, No. 4. DOI: https://doi.org/10.9785/cri-2021-220402.

Bradford A. The Brussels Effect. Northwestern University Law Review. 2012. Vol. 107. https://scholarlycommons.law.northwestern.edu/nulr/vol107/iss1/1.

Floridi L., Cowls J., Beltrametti M. et al. AI4People—An Ethical Framework for a Good AI Society. Minds and Machines. 2018. Vol. 28. DOI: https://doi.org/10.1007/s11023-018-9482-5.

Ebers M. Standardizing AI – The Case of the European Commission’s Proposal for an Artificial Intelligence Act. Computer Law & Security Review. 2021. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3900378.

Cath C. Governing Artificial Intelligence: Ethical, Legal and Technical Opportunities and Challenges. Philosophical Transactions of the Royal Society A. 2018. DOI: https://doi.org/10.1098/rsta.2018.0080.

Council of Europe. Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law: Final Report of the CAI Committee. Strasbourg, 2024. URL: https://www.coe.int/en/web/artificial-intelligence.

Engler A. Brussels effect or experimentalism? The EU AI Act and global AI governance. Internet Policy Review. 2025. Vol. 14, No. 3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jrt.2025.100128.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-14

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право