Відтермінування втрати чинності неконституційного нормативного акта в контексті реалізації принципу справедливості

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблеми відтермінування Конституційним Судом України виконання рішень у контексті реалізації принципу справедливості, закріпленого в Конституції України. Проаналізовано практику відтермінування втрати чинності нормативних актів, визнаних неконституційними, взаємозв’язок конституційного принципу справедливості із ефективністю конституційного контролю, розкрито актуальні аспекти практичного виміру пошуку балансу між принципом правової визначеності, стабільністю правового регулювання та вимогами справедливості.

Аналізом конкретних судових справ підтверджено, що відтермінування втрати чинності неконституційної норми (або нормативного акта в цілому) може виконувати функцію запобіжника потенційних негативних правових наслідків від втрати чинності неконституційної норми, зокрема забезпеченням безперервності правового регулювання та необхідністю захисту прав людини на період до приведення правового поля у відповідність до рішення Конституційного Суду.

Обґрунтовано, що застосування механізму відтермінування втрати чинності неконституційної норми має здійснюватися з урахуванням принципу пропорційності, правової визначеності та конституційної справедливості. Такий підхід сприяє забезпеченню балансу між вимогами верховенства Конституції, стабільністю правової системи та ефективним захистом конституційних прав і свобод. На прикладі правового аналізу зарубіжної судової практики, зокрема Конституційного Суду Південно-Африканської Республіки (ПАР), проаналізовано тенденції у застосуванні відтермінувальних правових заходів за наслідками як визнання судами факту неконституційності, так і бездіяльності суб’єкта правотворчості упродовж встановленого строку відтермінування, у тому числі відмінні від тих, що застосовуються у національній практиці. Розкрито зміст доктрини interim reading-in та практики її застосування Конституційним Судом ПАР. З’ясовано, що неможливість відновлення (продовження) відтермінування втрати чинності на підставі визнання неконституційності положень нормативного акта після закінчення терміну, на який його було введено, а також право Конституційного Суду застосувати додаткові забезпечувальні засоби правового захисту (т.зв. remedial measures) на підставі ст. 172(1) Конституції ПАР є підставами її застосування.