Зловживання правом в українській правовій системі: шлях від «кола Агаркова» до рівня практики ЄСПЛ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу феномену зловживання правом в українській правовій системі на тлі історичного впливу агарківської формально-догматичної доктрини. У центрі уваги – протиставлення підходу «кола Агаркова», який заперечує самостійність зловживання правом як правової категорії, сучасним доктринальним концепціям і судовій практиці, що визнають необхідність судового розсуду та орієнтацію на принципи справедливості, добросовісності й розумності. Зазначено, що тривале домінування радянських підходів зумовило відсутність наукового консенсусу щодо поняття, ознак та форм зловживання правом і, як наслідок, нерівномірність правозастосування.

На основі порівняльного аналізу доводиться, що зловживання правом доцільно розглядати як особливий різновид неправомірної поведінки, який здійснюється формально в межах наданого суб’єктивного права, але всупереч його соціальному призначенню та з орієнтацією на завдання шкоди іншим учасникам правовідносин. Виокремлено ключові ознаки такого зловживання: здійснення поведінки в межах права, використання його не за призначенням, вольовий характер дій, завдання або реальна загроза завдання шкоди, а також порушення принципу добросовісності. Окрему увагу приділено аналізу судової практики Верховного Суду щодо заборони зловживання правом, насамперед у справах про фраудаторні правочини, уникнення виконання грошових зобов’язань і недобросовісне використання права власності. Аргументовано, що фраудаторні правочини й інші форми використання приватноправового інструментарію «на шкоду» мають розглядатися як прояви зловживання правом із відповідними наслідками у вигляді відмови в судовому захисті та визнання правочинів недійсними.

На тлі порівняння підходів українських судів та практики Європейського суду з прав людини доводиться поступове зближення до ціннісно орієнтованого, функціонального розуміння права, яке не допускає використання гарантованих прав для підриву правопорядку чи завдання шкоди. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства, зокрема уточнення змісту ч. 3 ст. 13 ЦК України шляхом відображення ключових кваліфікаційних ознак зловживання правом.