Теоретико-правові засади дослідження визнання недійсними правочинів боржника у справах про неплатоспроможність фізичної особи

Анотація

У статті досліджено теоретико-правові засади визнання недійсними правочинів боржника у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Проаналізовано правову природу правочинів боржника, вчинених до відкриття та під час провадження у справі про неплатоспроможність, а також їх вплив на баланс інтересів боржника та кредиторів. Особливу увагу приділено правовим наслідкам таких правочинів для формування ліквідаційної маси та можливості задоволення вимог кредиторів.

Розкрито співвідношення загальних положень цивільного законодавства щодо недійсності правочинів і спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства, які передбачають особливий порядок оспорювання правочинів боржника. Визначено основні критерії та підстави визнання правочинів боржника недійсними, зокрема з урахуванням принципів добросовісності, справедливості, розумності та пропорційності. Окрему увагу приділено аналізу правочинів, що можуть мати ознаки фраудаторних, а також правочинів, укладених із заінтересованими або пов’язаними особами.

Обґрунтовано значення інституту оспорювання правочинів боржника як важливого механізму захисту прав кредиторів, відновлення ліквідаційної маси та забезпечення ефективності процедур неплатоспроможності фізичних осіб. Розглянуто роль арбітражного керуючого та кредиторів у процесі виявлення і оскарження правочинів, які можуть порушувати баланс інтересів учасників провадження.

Досліджено наукові підходи та пропозиції вітчизняних і зарубіжних правознавців щодо вдосконалення механізмів виявлення недобросовісних правочинів. Також проаналізовано окремі елементи зарубіжного досвіду правового регулювання оспорювання правочинів боржника у процедурах неплатоспроможності фізичних осіб, що може бути використано для подальшого вдосконалення національного законодавства.

Зроблено висновок, що з упровадженням процедури неплатоспроможності боржника – фізичної особи в Україні значно зросла кількість судових спорів, пов’язаних із оскарженням правочинів боржників. У статті запропоновано окремі юридичні підходи та правові конструкції, спрямовані на запобігання зловживанню боржниками своїми правами під час процедур банкрутства, а також на підвищення ефективності захисту прав кредиторів і забезпечення стабільності цивільного обороту.