Формування правової моделі інноваційного інвестування в Україні крізь призму принципів права Європейського Союзу

Анотація

Статтю присвячено дослідженню концептуальних засад формування правової моделі інноваційного інвестування в Україні в умовах інтеграції до правового простору Європейського Союзу. Обґрунтовано, що чинна система нормативного регулювання інноваційної та інвестиційної діяльності характеризується фрагментарністю, відсутністю внутрішньої узгодженості та недостатньою передбачуваністю, що стримує залучення приватного капіталу до інноваційних проєктів і підвищує регуляторні ризики. Доведено, що адаптація законодавства до acquis ЄС не може обмежуватися формальним запозиченням окремих правових конструкцій, а потребує інтеграції принципів права ЄС як методологічної основи трансформації національного регулювання.

Проаналізовано зміст і значення принципів верховенства права, правової визначеності, пропорційності, недискримінації, субсидіарності та інновацій у контексті їх впливу на інституційне та фінансово-правове забезпечення інноваційного інвестування. Встановлено, що зазначені принципи виступають критеріями оцінки якості правового регулювання та формують системну рамку для поєднання стабільності правового середовища з його адаптивністю до технологічних змін.

На основі проведеного аналізу окреслено концептуальні контури оновленої правової моделі інноваційного інвестування, яка передбачає формування цілісної регуляторної архітектури, розвиток інституційної підтримки, впровадження механізмів змішаного фінансування та регуляторних «sandbox»-інструментів. Зроблено висновок, що імплементація принципів права ЄС сприятиме підвищенню довіри інвесторів, зниженню регуляторної невизначеності та забезпеченню сталого економічного розвитку України в процесі європейської інтеграції.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні принципів права ЄС як не лише орієнтирів гармонізації законодавства, а й методологічних критеріїв оцінки ефективності національного регулювання інноваційного інвестування. Запропонований підхід дозволяє переосмислити трансформацію правового середовища як комплексний процес, спрямований на формування передбачуваної, інституційно спроможної та інноваційно орієнтованої економічної системи.