Співвідношення правових статусів юридичної особи-боржника у виконавчому провадженні та справі про банкрутство

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню питання співвідношення правових статусів юридичної особи-боржника у виконавчому провадженні та боржника у справі про банкрутство. У статті здійснено комплексний аналіз співвідношення вказаних правових статусів з огляду на специфіку визначених проваджень. Разом з тим, досліджено особливості правосуб’єктності юридичної особи-боржника, зокрема її елементи — правоздатність, дієздатність та деліктоздатність. Проаналізовано нормативно-правове регулювання, зокрема положення Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення спільних і відмінних рис правового становища боржника у виконавчому провадженні та у справі про банкрутство. Також було висвітлено питання відмінності процедур відкриття проваджень, зокрема в тій частині, що виконавче провадження, зазвичай відкривається за заявою стягувача, а справа про банкрутство ще й за заявою боржника.

Крім того, було приділено увагу динаміці правового статусу юридичної особи-боржника у справі про банкрутство. Зокрема, визначено, що він трансформується залежно від стадії провадження та характеру процедурних обмежень, що впливають на обсяг майнових прав, управлінських повноважень і процесуальної самостійності. Досліджено три судові процедури у справі про банкрутство, які можуть бути застосовані до юридичної особи-боржника, а саме: розпорядження майном боржника, санація боржника або ліквідація банкрута. Залежно від застосованої судової процедури змінюється і правовий статус юридичної особи-боржника, зокрема в частині меж і обсягу його правосуб’єктності, у тому числі по відношенню до власного майна.

Таким чином, визначено вплив виконавчого провадження та справи про банкрутство на правосуб’єктність юридичних осіб-боржників. В обох випадках, обмеження перш за все стосуються грошових коштів та майна, а в межах справи про банкрутство може бути обмежено і управлінську частину правосуб’єктності юридичної особи-боржника. Відтак, даним дослідженням було вивчено названі правові статусі з огляду на специфіку відповідних проваджень. Водночас, було звернуто увагу на дотичні, між цими статусами, риси.