Організаційно-правові форми суб’єктів господарювання

Анотація

У статті з урахуванням скасування Господарського кодексу України та прийняття Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» аналізується правове становище суб’єктів господарювання та піддається критиці законодавче визначення поняття цих суб’єктів як у зазначеному законі, так і в деяких інших нормативно-правових актах. Виходячи з цього, пропонується виключити з кола суб’єктів господарювання (органів та осіб, що здійснюють господарську діяльність) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю.

Стверджується, що передбачене проєктом Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) обмеження організаційно-юридичних форм юридичних осіб приватного права товариствами та установами залишає поза межами легального визнання окремі громадські формування, а також таких суб’єктів господарювання, як фермерські господарства, дочірні підприємства, кредитні спілки, а тому пропонується положення ч. 1 ст. 93 проєкту ЦК України повернути до редакції ч. 1 ст. 83 ЦК України.

Зазначається занадто стисле цивільно-правове правове регулювання створення та діяльності непідприємницьких товариств як в чинному ЦК України, так і в його проєкті, яке навряд чи можна визнати належним щодо визначення правового становища цих товариств з урахуванням сфер їхньої діяльності, у зв’язку з чим відсутні достатні підстави вважати їх універсальною організаційно-правовою формою юридичних осіб приватного права. Зокрема, йдеться про відсутність в ЦК України і в його проєкті норм щодо правового становища непідприємницького кооперативу.

Підкреслюється також, що заміна Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» терміну «організаційно-правові форми об’єднань підприємств», яка вживалася в назві ст. 120 Господарського кодексу України, назвою «форми об’єднань юридичних осіб» ускладнила розуміння і значно спотворила саму суть поняття господарського об’єднання.